Золоті оплески Буковини, день сьомий; “Сон літньої ночі”

Сьогодні, на сьомий день фестивалю “Золоті оплески Буковини” в рідних стінах Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської представив глядачеві свою феєрію “Сон літньої ночі” (Шекспір).
Вистава для чернівецької публіки не нова – можливо, саме тому на неї прийшла найменша кількість глядачів; вільних місць було справді багато, а перший ряд з лівого боку був абсолютно порожнім.
Глядачеві – сподобалося, дуже. Але його, на жаль, було не так багато як могло би бути і як на то заслуговує вистава.

Олексій Григорчук, гру якого особливо відмітила Галина Канарська: “ПАК – прекрасний, ювелірний актор; єдиний, що на виставі для мене існував. Відіграв за них усіх! Знайшов оту тонку грань…”

Форум на канапі – не настільки багаточисельний, але надзвичайно позитивний.

Голова журі Вадим Сікорський одразу відмітив, що “це вистава, про яку можна говорити. Різне. Нарешті, це сталося”

В цілому професіонали сьогодні не обмежували себе в оцінках, і слів підбирати не доводилося.

Ірина Вишневська:
“унікальна сценографія, костюми; непогана хореографія. Усе решта – …
Дуже складна п’єса для молодих акторів; органічними були лише актори малесенького театру [одна із сюжетних ліній – аматорський театр, що ставить виставу, – прим.ред]. Головний ельф [пак – прим.ред.] був непоганий.
Я не чула гарного перекладу.
У багатьох акторів – проблема з дикцією; декого не чула взагалі, не доносили актори текст.
Мізансцени – деколи не розуміла.
Остаточна думка: дуже складна п’єса для молодих дівчат і хлопців; невдалий вибір п’єси. В балеті деякі пані – НЕ для балету [у плані зайвої ваги – прим.ред.].”

Галина Канарська:
“Відчула, що для вас кохання – це стьоб. Стьоб і над нами, і над спектаклем. Шекспір вам був не потрібний.
В одну виставу вкласти усе, що лиш можливо – мабуть, маєте багато зайвої енергії.
Сценографія – також великий сумнів; для мене вона дуже штучна, нема правдивості почуттів.
Щодо балету – то вага тут не головне. Якби була мета, запал – то і 120-кілограмові танцювали би чудово.
З вистави не зрозуміло чи хтось когось кохав!
ПАК – прекрасний, ювелірний актор; єдиний, що на виставі для мене існував. Відіграв за них усіх! Знайшов оту тонку грань…
Є достатньо похабних сцен – які як жанр чи метод не приймаю. Шекспір є вічний, він цього не терпить. Якщо так – не беріть Шекспіра!
Шекспіра не можна “пробалтывать”; я Шекспіра не відчула.
З вистави можна подумати, що Шекспір – такий собі сучасний чувак, що може сказати “карочє”, “тіпа” тощо; мені це болить.”

Вадим Сікорський:
“… Усе зробили, щоби я її, виставу, не зрозумів. Так усе заплутали…
Але сьогодні є про що говорити! Сваритися, заперечувати! Дай Бог театру і надалі щоб було про що говорити.
… Є бажання говорити про виставу. Мало хто зараз наважується на драматургію такої якості; судити можна по-різному – а за відвагу, за те, що є про що поговорити – я за це дякую.
Сьогодні не треба вибачатися, не треба шукати слова, ви зауважили? Вони [слова] є!
І критика – натякаюча, а не заперечуюча. Це – з любові, а не заперечення.”

Дійсно, форум на канапі видався виключно позитивним; дивовижно – але критика таки звучала, і неабияка – і при цьому була гарна дружня атмосфера, піднесений настрій; не було відчуття якогось дискомфорту чи незручності (як деколи таки бувало). Легкість, невимушеність, доброзичливість, веселощі, і навіть подекуди грайливість – стали лейтмотивом сьогоднішнього Форуму на канапі зокрема і сьомого фестивального дня загалом.
Дякуємо усім причетним за чудовий настрій!

Не забуваймо – тут завжди можна подивитися АФІШУ(до кінця Фестивалю, правда, залишилося зовсім небагато…),
а тут – усю стрічку новин про Фестиваль.


Tags: , ,