Золоті оплески Буковини, день четвертий; “Дуже проста історія”

Неоднозначним видався четвертий день фестивалю Золоті оплески Буковини: з одного боку, вистава івано-франківського театру зірвала найбільші овації, була сприйнята публікою найкраще з усіх чотирьох; з іншого боку – думка журі істотно відрізнялася від глядацьких симпатій.
А іще з іншого – з якихось причин досить багато місць пустувало, а незадовго до вистави можна було помітити в театральній касі людей, які здають свої квитки.
Але глядач – і плакав, і сміявся:

Пес, кобила, корова, свиня та півень

Свиня, яка після смерті (хазяїн власноруч зарізав) стала янголом і отримала омріяні крила

Отже, Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Івана Франка, “Дуже проста історія” трагікомедія (М. Ладо)

Так, форум на канапі збирає усе більше і більше людей, і слава його шириться глядацькими колами – що, звісно ж, просто чудово!
Разом з тим – починає з’являтися категорія осіб, яким просто потрібно виступити і десь, можливо, виділитися та протиставити щось комусь; мабуть, це закономірно – хоч і може звести лінію дискусії до геть неконструктивного русла.

Основні претензії жюрі наступні.
Зовсім невдалий музичний супровід – Фреді Меркюрі, Гарі Мур, і навіть наш “ТІК” з реміксом “Білі троянди”; таким чином, “сила композицій часто була неспіврозмірна з масштабом емоцій у виставі”. Крім того – часто якісь трагічні моменти переривалися жартівливою “Білі троянди”, і ті не встигалися пережитись; і навпаки – комічні обривалися серйозними піснями. На думку деяких членів журі, просто “коли немає арґументів майстерності – завжди можна виїхати за рахунок світових хітів”.
Інша претензія – “еротична сцена”, “балаган” та інші прояви сучасної масової культури; які, можливо, сприймаються глядачем “на ура” і заграють із ним, але які також не надто пасують театрові.
І, звісно ж, були “перегравання” і “недогравання”; і перегравань, мабуть, більше – особливо в моментах експлуатації політичних гасел з арсеналу нинішньої передвиборчої кампанії.
Також в кулуарах можна було почути думку, що “акторів на сцені було лише два: сусід та свиня”.

Абияк – але Золоті Оплески сьогодні були найгучнішими і найтривалішими протягом цього Фестивалю!
Однозначно можна сказати, що ніхто з глядачів не пошкодував, що прийшов на виставу; також однозначно можна стверджувати, що івано-франківський театр завжди матиме вдячного глядача у Чернівцях.

Таким неоднозначним і яскравим був четвертий Фестивальний день;
Пам’ятаємо – тут завжди можна подивитися АФІШУ,
а тут – усю стрічку новин про Фестиваль.

Теґи: Мистецтво, Театр ім. О.Кобилянської, фестиваль, фото
Переглядів: 2,029

Опубліковано 27.10.2009 в рубриці Мистецтво, Фотозвіт.