Боїнг, боїнг. Золоті оплески Буковини, день 5


VII регіональний фестиваль комедії “Золоті оплески Буковини”, день п’ятий, “Боїнг, боїнг“, Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка;
режисер-постановник – Олександр Павлютін,
хореограф – Володимир Татарінов.

Вперше у Чернівцях Черкаський театр; ніхто не знав що від нього чекати.
“Боїнг, боїнг” – історія про добре організованого чоловіка, який живе за розкладом; за розкладом авіаперельотів – у нього три “наречені”, усі – стюардеси; усі – різних авіакомпаній, які не мають перетнутися.
Але – звісно ж, перетинаються і виникає повний набір непорозумінь, біганини, пошуків виходу із ситуацій;
зрештою, все вирішується майже саме по собі: одна стюардеса також, виявляється, мала трьох наречених – і виходить заміж за мільйонера-мексиканця; друга наречена стає нареченою його друга, який приїхав до Парижа погостювати і “осісти тут”; третя наречена так і залишилася нареченою.
У виставі було багато танців (і багато зайвих танців), пісень;
дивимося як це виглядало:


Економка – найхаризматичніший персонаж


Американська наречена (виходить заміж за мексиканця-мільйонера)


Французька наречена


Німецька наречена – в подальшому наречена кращого друга

Сергій Ахременко: декорації заворожили, почали гіпнотизувати; як оптична ілюзія якась – намагався дивитися на обличчя акторів – бачив лише декорації, те саме й стосовно костюмів.
Музичний вступ – залишив напруження на весь перший акт; слова розібрати було неможливо, відійшов від цього аж під час антракту.
Зверніть увагу на танці і музичну частину – вони вимагають істотного доопрацювання..
Порівняно з учорашньою виставою – значно менше гумору “нижче пояса”.

Глядач: не хочу псувати настрій гостям, але до режисури багато запитань; застаріле театральне мислення, це позаминуле століття! Танців – краще б не було, і вокалу – теж.
Шкода, бо є зусилля, намагання щось сказати – а це вилилося у таку собі творчу неспроможність. Люди в залі – вони плескають деколи й всіляким творчим дурницям..

Стандартне. Хочеться бачити щось в руслі сучасної режисури; фінал перегружений; економка лиш виділяється; у фіналі – думаєш, пора вже завершувати.

Вадим Сікорський, голова журі, по суті знову нічого не сказав – нагадав лише про “порадити, а не заперечити” і прпо те, що потрібно бути толерантними.

Андрій, глядач: думаю, чому такі відгуки? Просто бачимо уже яку п’єсу французьку – і всюди приблизно одне й те саме, один і той же сценічний хід..

Ірина Вишневська: думка журі, бачимо, часто не співпадає з думкою глядача.
Я отримала задоволення!
Не було такого, що дивишся на годинника – треба вже швидше йти геть. От учора була сучасна режисура – і відчуття гидоти не полишає і досі.
Є кілька зауважень; не сподобалася кольорова гама декорацій, не сподобався фінал забагато музичних номерів; останні 10 хвилин вистави були зайвими.
В цілому – хороша, гарна, весела вистава.

Алла Підлужна: ми усі переконалися наскільки складно ставити комедію – щоб вона була доречна, дотепна.
Ви вийшли з неї гідно, з ситуації, яку пропонує сучасний автор; зуміли знайти баланс умовності, якою перенасичено п’єсу; привнесли долю психологічної складової, в першу чергу стосовно чоловічих ролей.
Можна було б знайти більш індивідуальні риси нареченим, щоб не були такі схожі одна на одну.
Не згідна, що зайвим був музичний фінал – можна сперечатись, але це таке собі хуліганство музичне.
Особлива подяка режисерові, який зумів привнести долю іронії; усі актори до своїх персонажів ставляться з іронією – це може примиряти критичний погляд з цією п’єсою.
Вистава легка, збита, грамотна.

Галина Канарська: дуже розвеселилася; усі зауваження переважно вже сказали.
Зробили мені дарунок – приїхали, привезли цю виставу: сценографію робив мій близький друг, я йому вже телефонувала ще під час вистави, запитувала – ну як це, у всіх однакові мешти, однакові панчохи.. до нього найбільші претензії.
Це НЕ розчарування; тішуся, що ця комедія не є гіршим гатунком, вписується у стабільність рівня ваших вистав.

***

Глядач сміявся, дійсно сміявся; кілька людей пішли з вистави під час антракту, це теж правда. Укінці аплодували стоячи і бурно вітали акторів.
Разом з тим музичні номери явно псували враження, як і декорації, як і музичний супровід; на жаль, учорашню не бачив – бо учора до неї багато було звертань: мовляв, вам не сподобалася сьогоднішня, а ви учорашню бачили? Ні? Тоді зрозуміло:)
Дуже правий глядач Андрій, який виступає коротенько, але завжди дуже влучно: дійсно, що не комедія – французька, і усі приблизно однакові за своєю суттю.
Разом з тим, “Супницю” вже бачили в іншій постановці – і вона дуже навіть сподобалася у виконанні Тернопільського театру; а Черкасам – порівняно з ними багато чого бракувало.
Позаяк – раді бачити цей театр у нас, в Чернівцях; сподіваємось, наступного разу буде щось інше, цікавіше.

***

Сьогодні – шостий фестивальний день і вистава румунською мовою від Яського театру!
має бути цікаво:)
гарного фестивального дня!:)

Більше фото – у альбомі на ФБ;
Дивимось фестивальну АФІШУ,
уся стрічка новин про Фестиваль – тут;

Квитки продаються в касі театру за адресою вул. М.Лисенка, 2.
Каса працює з 11.00 до 14.00 та з 17.00 до 19.00
Телефони для довідок: 55-17-14, 52-50-85





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото