BON APPETITE або Гарнір по-французьки. Золоті оплески Буковини, день 2

На другий день VI регіонального фестивалю комедії “ЗОЛОТІ ОПЛЕСКИ БУКОВИНИ” глядачі мали змогу побачити уже дуже добре знайому нам виставу “BON APPETITE або Гарнір по-французьки”, Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру імені М.К.Садовського.

Ця вистава добре відома нашому глядачеві; тим не менш – зібралася майже повна зала (де-не-де все ж можна було побачити вільні місця). Винничан зустріли дуже тепло; після вистави довго аплодували стоячи, а протягом – багато сміялися.
Безперечно, це комедія; комедія у чистому вигляді – легка й ненав’язлива.
Крім того – сьогодні відбувся “форум на канапі”, хоч глядачів на нього прийшло і дуже мало; тим не менш, ми почули думку професіоналів – і це надзвичайно цінно.

Про Форум та оцінки журі буде далі, а поки що – кілька фото:

Перш за усе – склад журі (© Наталка Федорович, завліт Театру):
Голова журі – Колісник Петро Денисович, засл. діяч мистецтв України, режисер, худ. керівник Театру-студії «Голос».
Сорокоумов Ігор Анатолійович – заступник начальника управління культури Чернівецької обласної державної адміністарції.
Підлужна Алла – театральний критик, головний редактор журналу «Український театр»
(м. Київ).
Канарська Галина Павлівна – театрознавець, головний редактор журналу «Театральна бесіда» (м. Львів).
Вишневська Ірина Миколаївна – театрознавець, начальник відділу інформації Чернівецької міської ради.
Сергєєва Лариса Володимирівна – головний редактор ТРК «Чернівці».
Годнюк Любов Олексіївна – генеральний директор ЧОДТРК.

На жаль, глядачі після вистави одразу швиденько розійшлися – до Форума майже ніхто не прийшов; але були актора нашого театру, актори та директор Вінницького театру, режисер вистави; і, звісно ж, члени журі.

Ірина Вишневська: я так вас люблю! [Вінницький театр тобто] Всім друзям казала: підіть на Вінницю.
Органічно, жанр витримано, нічого зайвого; чудова команда професіоналів – а не так, що одна зірка та “усі решта”.
Алла Підлужна: не знаю добре це чи погано, але ця вистава заполонила наш репертуар; це – “комедія положень”, самогральна п’єса, не вимагає якоїсь глибокої режисури;
всіма акторами охоплено свої персонажі, добре тримають образи і колорит.
Найорганічнішим і найпереконливішим був Роберт (актор Валерій Прус); зумів у рамках образу вибудувати ще таку лінію поведінки – несподівану в деяких моментах; дуже цікаві деталі, дуже переконливо.
Інші знайшли якусь маску – і там існували.
Найбільше досягнення – реакція глядачів.
Галина Канарська: я не є в шаленому захопленні; більше тонких стосунків, не такого явного протистояння.
Претензія до художника – бо коханка виглядає не як з Франції, а як з якоїсь нашої окружної, в цьому великий дисонанс.
“Чого хоче глядач?” – тенденція тривожна, публіка “їсть” на рівні тексту, і нічого глибше.
У вас дуже цікаві актори, і бажаю вам глибинного підходу.
“Приїздіть на “Лісову пісню” – запрошує директор Вінницького театру;
“глядачеві треба і таке” – стверджує режисер. – так, але переходимо грань; і цим виховуємо такого глядача, що поставить нас потім на рівні плінтуса.
Петро Колісник: час, у який ми живемо, умови, у яких перебуває театральне мистецтво… Фестиваль – дуже гарна нагода познайомитись і переконатися, що ми ще живі.
Приємно, що Вінницький театр зберіг багато де уже втрачену традиційність формування труппи; тут існує акторський ансамбль.
Я не захоплююся такою драматургією – але розумію чому вона з’являється на сцені – утримати глядача а театрі, заробити коштів.
Ви – не втрачаєте професійної гідності, не підіграєте публіці.
Вистава – суто акторська; уміння поводитись на сцені чудове – хай молоде покоління вчиться.
Музичні вставки – неорганічні, як з іншої вистави, воно зайве.
Приємно відзначити цей “збір квіток”, які… ароматні.

Актор нашого театру, який також грає у “Гарнірі”, запевнив, що він просто заздрить – заздрить по-хорошому Вінницькому театрові: у вас на сцені команда, ансамбль! ніхто не “випирається”… у нас цього не було; тому, на жаль, у нас воно “не йде”…

Відомий молодий чернівецький письменник Максим Дупешко також погодився з тим, що у виконанні Вінницького театру ця вистава краща, ніж у виконанні нашого. А не менш відомий письменник і телеведучий Сашко Горський відзначив (заперечуючи Галину Канарську), що “у виставі таки було щось таке французьке”.
Ще кілька присутніх глядачів від коментарів утримались.


Юрій Марчак, Галина Канарська, Петро Колісник.

Дуже, ДУЖЕ сподіваємось на те, що глядачі надалі будуть активнішими на обговореннях після вистав; тим більше, що завтра грають львів’яни!

Не забуваймо дивитися АФІШУ Фестивалю;
Квитки продаються в касі театру за адресою вул. М.Лисенка, 2.
Каса працює з 11.00 до 14.00 та з 17.00 до 19.00
Телефони для довідок: 55-17-14, 52-50-85.

Після вистави кожен глядач може залишити свій відгук у спеціальній книзі, у фойє на першому поверсі – і взяти участь у конкурсі на кращі відгуки.

А завтра – на нас чекає третій фестивальний день, і вистава “Венера в хутрі” у виконанні Національного академічного українського драматичного театру ім. М.Заньковецької (м.Львів).
Гарного фестивального дня!





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото