Віктор Ющенко: Державі потрібен парламент європейського зразка – Національні Збори України

Сьогодні у стінах Верховної Ради України відбулася досить резонансна подія (вочевидь, “кола на воді” триватимуть ще досить довго – і щось навіть ненав’язливо підказує, що саме ця тема стане наступною на “Свободі на Інтері”) – Щорічне послання Президента України Віктора Ющенка про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Кілька найцікавіших цитат:

… Вони, насамперед, зумовлені політично непродуманими і передчасними змінами Конституції у 2004 році.
Мабуть невипадково, Закон, який запровадив політреформу, навіть номер має – аж «чотири двійки».
По суті, цими змінами було спотворено всі основні складові організації влади:
Підмінено природу місцевого самоврядування через запровадження виборів за партійними списками, що знищило самоврядування.
Створено дуалістичний гібрид в організації виконавчої влади, за якої вплив Президента України був обмежений, а повноваження Уряду не були врівноважені відповідальністю перед парламентською коаліцією і обох разом – перед народом;
У парламенті зосереджено не тільки функції законотворення та формування виконавчої влади, а й формування судової влади та усіх керівників визначальних інституцій в державі.
Сучасна європейська правова доктрина не сприймає такого зосередження влади в одному органі.
Наголошую – суспільство має чіткий запит на єдність дій влади при одночасному збалансуванні повноважень між її гілками.
Пропозиції, які лунають зараз про перехід чи то до суто парламентської, чи президентської форми правління – це чергова спроба переформувати владу під когось або ж для когось.
Я відкидаю будь-які прояви владного егоцентризму та намагань узурпації влади.
Суспільство вимагає не сильної руки, як дехто думає, а влади закону і порядку.
Час закласти зрозумілі і чесні критерії розподілу влади. Світ вже напрацював відповідні моделі, які варто впровадити в Україні.

А тепер – найцікавіше:

Я пропоную перейти до двопалатної побудови парламенту з одночасним зменшенням загальної чисельності народних обранців.
Крім цього, має бути нарешті виконана принципова вимога людей – скасування необмеженої депутатської недоторканності.
Всі умови – назріли.
Показово, що більшість країн європейського континенту, які є унітарними, мають двопалатні парламенти (назву Чехію, Польщу, Францію).

Державі потрібен парламент європейського зразка – Національні Збори України, що будуть поєднувати в собі і політичне, і територіальне представництво.
Нижня палата – Палата депутатів – будучи обраною шляхом прямих виборів за пропорційною системою, є органом політичного представництва народу.
Крім законодавчої функції, на нижню палату парламенту покладається відповідальність за формування Уряду та контроль за його діяльністю.

Надалі, я глибоко переконаний, Уряд не повинен формуватися без програми його діяльності.
Неспроможність призначити Уряд та затвердити його програму має наслідком розпуск нижньої палати парламенту та її дострокові вибори.
Підкреслюю, лише палати, а не усього парламенту, який зберігає свою дієздатність за будь-яких умов.
Верхня палата – має обиратися прямими виборами за мажоритарною системою та представляти громади і регіони.
Ця палата покликана взяти на себе повноваження стосовно кадрових призначень, які не є урядовими, а також схвалення усіх рішень Президента України у сфері оборони і безпеки.
Рівне представництво в Сенаті усіх регіонів України (по 3 сенатори від кожної області) буде виступати об’єднуючим чинником.
Цьому буде слугувати і віковий ценз депутатів верхньої палати.
У результаті політична турбулентність має залишитись виключно в межах нижньої палати з притаманними для неї гострими формами політичної конкуренції та змагальності.
Отже, ми збалансуємо і стабілізуємо владу, розширимо представницьку демократію, посилимо процеси децентралізації і підвищимо якість законотворчого процесу.

Далі – більше:

Стосовно Президента України. На моє переконання, необхідно зберегти загальнонаціональний і прямий представницький мандат Глави держави.
Йому відповідає конституційно-правовий статус Президента як гаранта державного суверенітету, безпеки і територіальної цілісності України.
Завдання Президента у взаємодії із Верхньою палатою – гарантувати інституційну стабільність держави, здійснення реформ, визначення пріоритетів державної політики, що мають забезпечити цивілізаційний прогрес нації.
Водночас, Кабінет Міністрів повинен отримати самостійність. Саме Уряд має бути відповідальний за забезпечення зовнішньої і внутрішньої політики.
Дуалізм виконавчої влади має бути подоланий.

Я виступаю за збереження парламентського способу формування Уряду без виключень і обмежень. Уряд необхідно формувати з одного джерела.
Таким чином, перемігши на парламентських виборах, політичні партії зможуть визначати склад уряду і проводити державну політику, виконуючи свої зобов’язання перед виборцями. …

ОТЖЕ –
Двопалатний парламент: палата депутатів (за партійними списками, нижня палата) та сенат (по три сенатори від кожного реґіону, верхня палата);
палата депутатів формує уряд в повному складі, реалізує законотворчу функцію; в разі неспроможності – розпускається лише нижня палата, верхня – діє незважаючи ні на що;
уряд – несе відповідальність ЗА УСЮ політику держави, в тому числі й зовнішню (тепер – прерогатива Президента!);
Президент же (так і обирається прямим голосуванням народу України) разом із Сенатом – має “гарантувати інституційну стабільність держави, здійснення реформ, визначення пріоритетів державної політики, що мають забезпечити цивілізаційний прогрес нації.”

_____________________________________________________

ДИВИТИСЯ ТАКОЖ:
Проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України»
Пояснювальна записка до законопроекту
Порівняльна таблиця до законопроекту (PDF, 620 КБ)

_____________________________________________________

Дійсно, Проект – гарний.
Дійсно – схоже, писаний не “під когось”, а в інтересах народу.
Розподіл повноважень – дійсно адекватний.
Це дійсно було б корисно для України.

АЛЕ!
Що це? – Президент України бере і на Щорічному посланні пропонує ЗАВІДОМО НЕПРОХІДНІ конституційні зміни…
Тобто зрозуміло – Верховна Рада за цей Закон не проголосує.
І Президент про це знає.
Тоді – навіщо пропонує?

Що це – провокування чергового мусолення вселенських проблем українського масштабу?
Що це – остаточний відрив Президента України від реальності?
Що це – останнє намагання “зробити усе по-людські” і реабілітуватися за компроміс 2004 року в рамках якого покромсали Конституцію?
Чи, може, Президент ще має в рукаві якогось козира, про якого ми не знаємо?…

І це все (про що можна було б і не нагадувати…) – В ЯКИЙ ЧАС? В час, коли потрібна не політична романтика, а хоча б щось дієве в плані боротьби з кризою!

Схоже, знову починається якась гра у вищих ешелонах – гра, недоступна для розуміння простими смертними.

_______________________________________

Костинян Микола для Буковина online


Tags: , , ,