“Відкриті списки”: шо в чоло, а шо по ньому…

Останнім часом оці “відкриті списки” заполонили теле-радіоефіри (що закономірно) – і (що також закономірно, але разом з тим і сумно) світлі голови політично небайдужих (яких у нас також на жаль переважна більшість) громадян.

Звідкіля вони взялися, “відкриті списки”, і для чого?
Методом виключення одразу відкидаємо абсолютно неможливе: для того, щоб зробити щось корисне для людей; для того, щоб покращити добробут українців.

А “звідкіля взялися” – знаєте, це абсолютно неважливо: кожен з учасників політичних дебатів упевнено запевнятиме, що ще в сорок п’ятому його політична сила задекларувала прагнення до “відкритості й демократичності”

Так для чого ж увесь цей цирк? Дуже просто: це елементарний маркетинг.
Ніколи не звертали увагу на реклами на кшталт “тепер – в новій упаковці!”, “відтепер – ще більш надійний *****”, і так далі і тому подібні?
Їх мета лиш одна: донести до споживача, що це щось в якісь мірі “новеньке”, тобто не абсолютно таке саме, як раніше. Іншими словами – точнісінько те саме, але трішечки оновлене – без цього ніяк: такі закони ринку. Вийдеш на ринок в новому сезоні із “застарілими” пропозиціями – це усе одно що дамі з’явитися на люди двічі в одній і тій самій вечірній сукні…

Точнісінько те саме і в політикумі, і меседжь через ці “відкриті списки” транслюється наступний:

Так, ми абсолютно не піклуємось про народ. Так, ми прийшли до влади виключно для того аби захищати свої власні інтереси. Так, ми крали, крадемо – і будемо красти. Так, ми ніколи не були чесними, ніколи не були об’єктивними, ніколи не були відповідальними за свої слова. І – так, ми не здатні ні на що окрім гризоти й зради інтересів українського народу.
АЛЕ!
Вихід є!
ВІДКРИТІ СПИСКИ – вони усе змінять!
Дасть Бог – при владі будемо знову ми, абсолютно ті самі люди – але внаслідок “відкритих списків” ми усі враз станемо хорошими, компетентними і відповідальними перед людьми, які нас обирають…

Тобто суть зводиться до наступного: голосуйте ЗНОВУ ЗА НАС, хоч ми ніколи не перестанемо демонструвати свою неспроможність – бо такого самого як тепер ЧЕРЕЗ ВІДКРИТІ СПИСКИ вже не буде, все буде зовсім по-іншому.
А раз виборче законодавство стане таким пречудовим, прекрасним і неперевершеним – то ми, ті самі фейси, будемо вже не тими самими фейсами, а тими самими фейсами з ВІДКРИТИХ СПИСКІВ.

Просто маркетинг – і жодного шахрайства: ті самі макарони під “новим” соусом. Шо в чоло, а шо по ньому – різниці ніякої.
АЛЕ – це таки працює: електорат ведеться – а що ще потрібно?

Як та казочка про “доброго царя” – мовляв, отепер він поганий, але прийде добрий – і все стане зовсім по-іншому!
Це є ніщо інше як ілюзорна альтернатива з метою приховати реальну: бо нам не потрібен взагалі ніякий цар, тим більше – якщо він ГОЛИЙ.

Мета ж цих “відкритих списків” – по-перше, представити старі фейси в новому світлі; по-друге – максимально розтягнути мусолення цієї “проблеми” з метою відведення уваги від реальних альтернатив, а не підкинутих “качок”; по-третє – в процесі “мусолення” чимдужче світитися на екранах, і по можливості піаритись особисто і піарити свою політичну силу, демонструвати турботу “про холопів”.

І нічого більше.

Якось усе звалюємо на систему… Мовляв – от воно все недосконале, і тому я сволота. “Часи такі”.
Лазаренко, до речі, десь у 2006-му так і сказав в одному з інтерв’ю: “то час просто був такий. Тоді це не було заборонено Законодавством…”
Ну звичайно – у всьому винне усе довкола, окрім мене:)
Знаєте, Людина – вона є Людиною хоч за комунізму в Радянському Союзі, хоч за “перехідного періоду”, хоч де завгодно і коли завгодно. І їй не потрібна обов’язкова наявність закона “не укради” для того, щоб нічого не вкрасти.

______________________________

Костинян Микола для Буковина online


Tags: , , ,