ЛАВИНА по-чернівецьки
У нашому театрі постановку побачили по-своєму; мабуть, не варто було.
Читати далі…
Про головне в кольорах
У нашому театрі постановку побачили по-своєму; мабуть, не варто було.
Читати далі…
Це було в 1987 році. Я працював на кіностудії… Одного дня ми бесідували з чудовим режисером, моїм другом Юсуфом Курченлі. Він розповів мені одну цікаву річ… «У східній Анатолії, в місцині, з усіх боків оточеній горами, люди не можуть голосно розмовляти, сміятися, коротко кажучи, шуміти… Тому що гамір може викликати лавину… Цікаво те, що лавина загрожує їм дев’ять місяців на
рік… Ці люди лише три місяці на рік можуть кричати, стріляти, влаштовувати свята, грати весілля, народжувати дітей…» Тобто всі радощі життя тут вміщуються в ті три місяці, коли немає загрози лавини… А решта дев’ять місяців?
Читати далі…
Гарне, дуже гарне святкування ювілею, свято однозначно вдалося; не було затягнутим, не було сповненим офіціозу – зате було чудове виконання гарних поезій і симфонічний оркестр. Це варто було бачити і чути.
Читати далі…

У Києві Лідія Вовкун зіграла моновиставу за віршами Ліни Костенко, у Луцьку – за віршами Лесі Українки, у Чернівцях вона читатиме вірші Віри Китайгородської.
Читати далі…
Репертуар до кінця СІЧНЯ (виправлений):
Читати далі…