24 січня у Чернівецькому прес-клубі реформ відбулася презентація одного із досліджень, проведених у рамках здійснення трирічної регіональної програми “Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії” (ENPI-FLEG) – “Проблеми лісового господаства у сприйнятті населеня лісових районів України” (Pdf); це аналітичний звіт за результатами опитування мешканців трьох адміністративних районів Карпатського регіону:
Читати далі…

Та цього року, не так розкішно, як минулої весни.
Читати далі…

Уже не перший день надворі спека і ми всі тягнемося до води. Щоправда, окрім двох річок в області, зовсім мало місць, де можна позасмагати та скупатися у чистій воді. Одним із найчистіших вважають озеро у селі Чорнівка, яке розташовано за десяток кілометрів від нашого міста. Про озера написано чимало легенд, ось одна з них:
У багатьох давніх культурах існувало уявлення про те, що озера – це священні місця, де живуть боги. Озеро є жіночим первнем. З його підземних палаців у наш світ виходять феї та німфи. Занурення в озеро означало, з одного боку, смерть і руйнування, а з другого – відродження й відновлення. Озеро було символом очищення і зцілення, а також загальним джерелом життя. Так, у міфології догонів бог Номмо спускається з небес у ковчегу з предками людей, тваринами, рослинами, мінералами, а сам приймає початкову форму й ховається в озері.

Читати далі…

Сьогодні нам пощастило побувати у чернівецькому ботанічному саду, і хоча там цілком вільно можна гуляти вже з першого квітня, нам склала компанію співробітник кафедри університету – Надія, за що їй велике спасибі.

Ботанічний сад Чернівецького національного університету – один із найстаріших ботанічних садів України. Його історія бере початок з 1877 року і тісно пов’язана з історією Буковини.

Заснований Сад магістратом м. Чернівці за часів Австро-Угорщини, коли Буковина входила до складу імперії на правах герцогства. Будівництво Саду тривало 11 років. Його першим директором був австрієць за походженням професор Едуард Тангль. За розповідями, біла тополя, яку можна побачити одразу зайшовши до парку- посаджена саме його руками далекого 1877 року.
на фотці- ця сама тополя ( справа) та дуб:

________________________________________________________

Читати далі…

Усьому штатному персоналу Буковина online минулий тиждень вельми пощастило провести на гірськолижному курорті (з чим нас усіх урочисто і вітаємо):

Верхня частина траси – жодних претензій
Читати далі…

Науковці Чернівецького національного університету в рамках виконання спільного наказу Держкомлісгоспу та Мінприроди “Про затвердження Плану дій щодо збереження зубра в фауні України” запрошені до участі в розробці і проведенні паспортизації популяцій тварин, що знаходяться в межах Чернівецької області, розробці заходів з їх збереження та проведення інформаційно-просвітницьких акцій. Спираючись на результати подібних робіт, що розпочаті в інших регіонах України, планується розробити загальний план розселення цього благородного виду в різних куточках нашої країни.

Чисельність червонокнижного виду – зубрів в Україні на початок 2008 року складав приблизно 260 особин, що є найнижчим показником за останнє десятиріччя. На думку В.Ф.Череватова, завідуючого кафедрою зоології біологічного факультету ЧНУ, яка є співвиконавцем дослідження разом з інститутом зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України, – найбільш суттєвими причинами зменшення чисельності зубрів на території України є зростання браконьєрства, посилена урбанізація та нарощення інтенсивності рекреаційного навантаження, зменшення кормової бази, несприятлива вікова та статева структура популяцій зубра. Вид фактично вимирає.
Вивчення реального стану популяцій буковинського зубра дозволить підібрати оптимальні умови його існування та розмноження, зробить буковинські Карпати більш привабливими для туристів, збереже і примножить видове різноманіття різних регіонів України. Програма досліджень має відповідне фінансування і розрахована до 2011 року.

Контактні телефони для отримання довідкової інформації:
584841 Володимир Федорович Череватов – керівник проекту