[Головна публікація про День міста 2009]

Колекція робіт Анатоля Федірка біля “Букініста” поповнилася ще одним шедевром:

Читати далі…

Чернівецький митець Анатоль Федірко завжди почуває себе щасливим та успішним. І вкотре знову шокує люд своїми перфоменсами. Цього разу його арт-проект відбувся у глиняному кар’єрі під багатозначною назвою „Усі ми діти Юлії Тимошенко”. З назви вже не важко здогадатись на якій політичній персоні акцентувався митець. [фото дивимося тут - ред]

Анатоль Федірко – особистість непересічна, цікава та епатажна. Черговий піар сам собі митець традиційно влаштовує крізь призму політиків. Маючи особливе ставлення до чинної Прем’єрки, її і обрав собі у жертву. Ляльку одягнув у симпатичний діловий костюм, зав’язав косу, прибив до хреста та поніс на так звану Голгофу. Федірко каже, що це жодним чином не є проявом його особистого ставлення до Юлії Володимирівни. Втім, на жінку та чоловіка в політиці має свій погляд.

Анатоль Федірко, митець: „Чоловіки, які оточують Юлію Володимирівну – це політичні євнухи. І на жаль, це великий мінус, бо пані Тимошенко відчуває себе царицею Клеопатрою. Це не правильно, тому що вона все ж таки жінка і їй треба все ж таки якось на свій контекст жінки, тому що політика, суспільство європейське і соціум – він орієнтований на чоловіка – політика, бізнесмена, батька…”

Пересічним чернівчанам було на що подивитись. А один працівник глиняного кар’єру, де усе відбувалось, почав допомагати Анатолю. Спершу чоловік Прем’єрку осміював, згодом нарвав їй квіти у знак шани, а потім розчулився, як у Тимошенко болить голова за народ.

Анатоль Федірко, митець: „У перфоменсі важливі соціальні контексти. Болить у Юлії Володимирівни голова за країну? Болить. Так думають прості люди.”

Привернути до себе увагу теж треба вміти, навіть, якщо при цьому ти свідомо користуєшся славою інших персон. Зрештою, краще, аніж Федірку це не вдавалось нікому. Так само на спині поніс свою ляльку пан Анатоль додому – спалювати передумав. Мовляв, це куди простіше, аніж нести хрест на своїй спині.

Оксана Денесюк

Учора відомий митець і художник Анатоль Федірко представив свій новий арт-проект “Усі ми діти - Ю.В.Тимошенко”; при чому дійство відбувалося на закинутому цегельному заводі.

Фото - Леонід Прокопчук (only-negation.livejournal.com; introspirit@gmail.com);

дивимося як це було:

Читати далі…

Окремою публікацією виносимо байкерський мотопробіг вулицями міста із колоритними дівчатами з не менш колоритними прапорами на борту

Читати далі…

… стартував сьогодні, 28 червня, об 11:00 з Соборної площі.

Читати далі…

Рейс самотності відбувся!

Було справді класно. Знаєте - стільки цікавих світлин вийшло, стільки цікавих облич, сцен, образів - що вирішив в анонсі навмисне виставити зображення… такі собі - “абстрактні”, іншими словами - НЕ обличчя героїв [підписи до світлин - Ірина Рехло]:

кросівок солістки Олі з гурту “Йоко і Самураї” )))

червоний клубочок)))

А ще - величезне прохання до громади долучитися до справи і допомогти підписати зображення іменами діючих осіб.

Далі - багато-багато дуже-дуже цікавих світлин, переконливо раджу переглянути (це - далеко не усі; якщо когось цікавлять усі чи деякі в оригінальному розмірі - просто виходимо на зв’язок і щось придумаємо):
Читати далі…

Відбулося! Читання віршів, неформальне спілкування, розпивання бензину (на шару;) ) - а разом з тим і таке собі відкриття “щовівторкових літературних вечорів у Literatur Café”.
Хто не був - дивимося кілька світлин, хто був - тим більше:

Дмитро Лазуткін

Читати далі…

2 ЧЕРВНЯ “Literatur Café” - відкриття літературно-мистецького процесу в центрі “УКРАЇНСЬКА КНИГА”

Усі, хто 2 червня завітає в “Literatur Café” (другий поверх “Української книги”, що на Центральній площі,10 м. Чернівці), зможуть зустрітися з відомим поетом Дмитром ЛАЗУТКІНИМ.

Дмитро Лазуткін (1978 р. н.) закінчив Національний технічний університет Украни КПІ.

Тексти друкувалися у “Четверзі”, “Колекції”, “Вавілоні”. Лауреат конкурсу “Гранослов-2002” та премії ім. Б.-І. Антонича “Привітання життя” (2000). Автор книги “Дахи” (2003). Учасник міжнародного фестивалю “Бієнале поетів у Москві-2003″. Стипендіат программи “Gaude Polonia” (2004, Польща).

Автор - Людмила Мещерякова [ludpunkt@ukr.net]

Тут і далі - голос Павла Гудімова, пісня - також його.

Читати далі…

Анонсований нещодавно літературно-мистецький захід відбувся: було цікаво, людно і виключно душевно:

Читати далі…

Закінчено роботи з відновлення дюкерного переходу газопроводу від залізничного переїзду до КРП №34 через р. Прут, який перебуває в державній власності і зазнав пошкоджень під час липневої стихії 2008 року.
Урочисте відкриття відновленого дюкера за участі керівництва краю відбулося сьогодні, 14 квітня, о 15 годині:

Читати далі…

Вже вдруге в цей день, 3 квітня, студенти історичного факультету ЧНУ влаштовують “День української вишиванки”; до акції цього року долучилися також обласна бібліотека і частково БДФА.

Основне дійство відбулося по вул. Кафедральній, 2, в холі другого поверху:

Читати далі…

Акція вшанування лідерів економічного розвитку м. Чернівці “Визнання-2008″ відбулася 2 квітня в приміщенні театру імені О.Кобилянської о 17:00.

Дійство розпочалося з виступа скрипалів.

І надалі формат був наступний: нагородження переможців у кожній номінації чергувалися з мистецькими номерами - хореографічними, вокальними, музичними та театральними композиціями.

Отже, номінації:

УСПІШНЕ ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО РОКУ:

Переможець - ВАТ “Чернівецький олійно-жировий комбінат”
Лауреати -
ВАТ “Чернівецький емаль завод “Карпати”
ПП “Компанія Болена”

ЄВРОПЕЙСЬКА ЯКІСТЬ РОКУ:

Переможець - ТОВ “Чернівецький машинобудівний завод”
Лауреати -
Читати далі…

Почалося усе з електронного листа наступного змісту:

Шановні колеги!
Завтра об 11 годині планується знесення самовільного будівництва за
адресою , Кавказька,1. (орієнтир - кооперативні гаражі навпроти
цегельного заводу по вул.Кармелюка за ними перша вулиця ліворуч)
Прес-центр міської ради

(Мабуть, знаючи про майбутнє розгортання подій - представників ЗМІ не запрошували б…)

Ось, власне, мабуть - єдиний цілком зрозумілий момент з-посеред усіх подальших подій;
тому надалі - просто хроніка першоквітневих подій, звісно ж - у світлинах:

“без чогось одинадцята” - багато запрошених журналістів уже на місці. Окрім них, правда, нікого.

А оце і є “Самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,07 га”.
Якщо чесно - більшість із присутніх очікували… ну, скажімо так, менш скромного “самовільного будівництва”, яке мали зносити в цей веселий день.
Читати далі…