Чернівецькому університетові виповнюється 134 роки

Сьогодні наш університет добре відомий у широкому світі. У закладі функціонує 16 факультетів: фізичний, інженерно-технічний, прикладної математики, комп’ютерних наук, хімічний, біологічний, філологічний, іноземних мов, історичний, географічний, економічний, педагогічний, юридичний, філософсько-теологічний, довузівської підготовки, образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва.

На 71 кафедрі навчається понад 16 тисяч студентів, готують фахівців з 67 спеціальностей. Навчально-наукову роботу забезпечують понад 900 викладачів, зокрема близько 100 докторів наук, професорів, майже 500 кандидатів наук, доцентів; діє 6 спеціалізованих наукових рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Саме цей заклад є одним з кращих в Україні та має свою давню й цікаву історію.
Ще 1823 року галицький губернатор подав австрійській владі петицію буковинських жителів про нагальність заснування теологічного семінару (семінарії) в Чернівцях. Тільки в жовтні 1827 р. у нашому місті було відкрито богословську семінарію, розмістивши її в гімназіальних приміщеннях (нині І-а гімназія на вул. Емінеску). Викладали латиною та німецькою. Крім богословських дисциплін, тут читали лекції з сільського господарства, педагогіки. А 1866 року почалися підготовчі роботи з відкриття богословського факультету в майбутньому університеті ім.Франца-Йосифа в Чернівцях. Було розроблено проект статуту факультету. За основу проекту узяли статут богословських факультетів у Зальцбурзі, Оломоуці, Російській духовній академії.
Den ganzen Beitrag lesen…

Історичні документи не варто фальсифікувати

Уперше наше місто згадується в грамоті молдовського господаря Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року. Ця згадка про Чернівці пов’язана з розвитком торгівлі у регіоні наприкінці ХIV століття. Політичне зближення Молдови та Польщі сприяло налагодженню торговельних відносин між ними. Велику роль у цьому відіграла мирна політика Олександра Доброго. Цей воєвода після тривалих переговорів із львівськими купцями 8 жовтня 6919 року за молдавським літочисленням, що відповідає 8 жовтня 1408 року, видав торгову грамоту. Вона була написана церковнослов’янською мовою, яка тоді широко використовувалася в Молдові для складання таких документів. Тут вперше йдеться про Чернівці під точно визначеною датою. Фрагмент грамоти у перекладі звучить так:
Божою милістю, ми Олександр воєвода господар землі Молдавською уклав з послами і купцями граду Львова наступний митний договір як вони повинні ходити товарами в нашу країну, заплативши митниці менше ніж раніше, а саме: Ті Львівні, які захочуть привести срібло в нашу країну, спочатку продадуть нам скільки нам буде потрібно, а що залишиться, продадуть і іншим…

“У Чернівцях від німецького воза мито – 4 гріш, від вірменського – 6 грошів, від великої рогатої худини – один гріш, від 10 свиней – один гріш. Таке мите чернавське. У Чернівцях вози не перевіряти, достатньо того, хто купець завіряє, що він не має заборгованого товару: куниць, срібла, воску та добрих коней місцевою породи Від воза з рибою платиться також мито, також як і від остальних.”
Den ganzen Beitrag lesen…

Симон Ґайсбюлер “Єврейські кладовища Буковини”

Презентація книги д-ра Симона Ґайсбюлера “Єврейські кладовища Буковини” відбулася сьогодні у Єврейському домі (Театральна, 5):

У книзі представлено 6 єврейських кладовищ з української частини Буковини і 9 – з Румунської, кладовище м. Чернівці по вул. Руській – не згадується (як і багато інших єврейських кладовищ – які Володимир Старик під час коротенького виступу перелічив просто по пам’яті і дав оцінку стану кожного з них).

Den ganzen Beitrag lesen…