Стан свободи слова в регіональних засобах масової інформації
Учора, 2 грудня 2009 року, у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему “Стан свободи слова в регіональних засобах масової інформації”
На жаль, стенографії виступів на сайті ВРУ немає – тому що виступи були надзвичайно емоційними й гострими, але кілька цитат із офіційного повідомлення про Слухання:
В.о. голови Державного комітету з телебачення та радіомовлення Олег Наливайко заявив, що протягом останнього часу зросла кількість нападів і спроб залякування журналістів. Зокрема, це проявляється у таких фактах як обстріли приміщень редакцій, замахи на директорів телекомпаній, побиття журналістів і телеоператорів тощо.
Голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко оголосив заяву від спілки журналістів, в якій, зокрема, наголошується, що політична “ситуація в країні розв?язала руки олігархам на свободу слова“.
Представники регіональних ЗМІ поінформували учасників слухань про реальні проблеми в їх роботі. Так, головний редактор львівської газети “Ратуша” Ігор Савельєв розповів про тиск з боку місцевої влади [ось тут про виступ пана Савельєва усього кілька слів - а виступ тривав довго, і був надзвичайно змістовним; маса викривань, звинувачень, арґументів, особистих вражень - прим.ред], голова Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії Вікторія Шилова повідомила про рейдерські захвати ЗМІ, які відбуваються в області, а голова Одеської громадської організації “П?ята студія” Марина Багрій-Шахматова – про напади на журналістів.
Наведено просто кілька сухих цитат – а виступи майоріли такими яскравими подробицями (залякування, підкупи, рейдерські атаки, невиплата зарплат по 5 місяців, голодування), що дійсно стає цікаво (це ж питання піднімала й Вікторія Шилова) – як про такі серйозні речі може мовчати всеукраїнський медіа-простір? Пані Шилова дивується – у нас, каже, у Дніпропетровську і голодування, і шпиталізація, і стільки резонансних подій – а усюди про це тиша. Ніхто про це не розповів у теленовинах, ніхто не опублікував у своїх виданнях, про це, по великому рахунку, ніхто й не дізнався.
Так, дійсно – наш медіа-простір таки має свою сумну специфіку.
Теґи: ЗМІ
Переглядів: 1,414
03.12.2009 о 21:12
Свобода слова – це не варення, яке можна закатати в банку і брати звідти по ложечці, коли треба. Свобода слова – це те, що потрібно стверджувати і підтверджувати щороку й щомісяця. Ми є країна, в якій свобода слова перемогла, Після президентських виборів, оскільки стане менше політичної напруги, то я думаю, що це дасть можливість і журналістиці розвиватися вільніше.
Я дуже сподіваюся, що після президентських виборів Україна 2010 року стане країною суспільного мовлення і країною без бюджетної преси.
Ще багато чого можна говорити на цю тему. Часто від журналістів чуєш: «не я вирішую, є редактор». Більш відверті зізнаються: «Хто платись, той замовляє музику». От і виходить, що свобода слова у нас перетворилась в піар проституцію. І Боже збав, зачепити когось із журналістів чи видання – дружна журналістська братія змішає тебе з болотом під тою з таки назвою «Свобода слова», їх захищає Закон, і тому, заглядаючи під спідниці політикам і шоуменам, розповідаючи нам хто з ким спить, і в яких туалетах виходить на люди, нав’язують громадськості думку про те, що гомосексуалізм, багатожонство, марнотратство, збагачення за рахунок обкрадання народу, шлях до висот по трупах – це той спосіб життя якого ми заслуговуємо.
04.12.2009 о 20:36
я зараз у Рівному, на тренінгу "Редакційні стандарти та правові аспекти висвітлення виборів" – тут журналісти із усієї Західної Україні.
так бачу, що стан справ із ЗМІ у нас ще гірший, ніж я думав.
без перебільшень – чи не 5/6 усього об'єму інформації або проплачений, або це просто вказівка власника ЗМІ, або це ще щось.
усе, що завгодно – лиш не дійсно інформація в інтересах аудіторії.
у той же час тут присутній журналіст "газета виборча", Польща – там ГЕТЬ УСЕ ПО-ІНШОМУ, просто небо і земля!