Працівники архівних установ відсвяткували своє професійне свято

null В переддень католицького Різдва, 24 грудня, працівники архівних установ відзначили своє професійне свято. Президентом України 1998 року був підписаний указ, яким встановлено святкування професійного свята архівістів. Фактично це стало визнанням значного внеску архівних установ нашої держави у розвиток вітчизняної науки і культури та інші сфери життя суспільства, забезпечення його потреб у ретроспективній інформації.

Система державних архівних установ України, що підпорядковані Державному комітету архівів України, включає 709 установ. Загальна чисельність працівників галузі складає понад 3700 осіб. У складі Національного архівного фонду – понад 59 мільйонів одиниць зберігання.

Архівна система України є повноправним членом Міжнародної ради архівів, створеної рішенням ЮНЕСКО у 1956 р. Наразі Держкомархівом підписано 20 міжнародних договорів про співробітництво з архівними службами інших держав, і їх перелік продовжує розширюватися. Так, у 2009 р. Державним комітетом архівів України підписано угоди про співробітництво з архівними установами Киргизії та Узбекистану.

З нами погодилася поспілкуватися Виклюк Світлана Анатоліївна, заступник директора Чернівецького обласного архіву, що розповіла не тільки про відзначення свята, але і про робочі будні.

Всього, розказує Світлана Анатоліївна, у 2009 році до архіву надійшло 4253 звернень, з них 2656 звернення було подано на особистому прийомі. За результатами розгляду звернень архівом надано 5066 архівні довідки, копії, витяги, в тому числі 3857 позитивні довідки, 754 негативні відповіді та 455 відповідей про відсутність документів в архіві.

Найчастіше звертаються щодо розмірів заробітньої плати – 24%,  актів цивільного стану – 21%, довідок про трудовий стаж -8,5 %, а також щодо підтвердження майнових прав на землю та нерухоме майно, підтвердження родинних зв”зків з метою отримання спадщини, а також на рахунок входження населених пунктів Чернівецької області до 1940 р. до складу Румунії з метою отримання румунського громадянства – 27%.

Цікавим є те, що виконуючи таку величезну роботу,  фінансування архіву проходить не вельми активно. Насамперед потрібно зауважити, що в семи структурних відділах обласного архіву зайнято всього лиш 39 посад, включаючи і обслуговуючий персонал. А питання розміщення власне архівних фондів до сьогодні залишається не вирішиним. Замість костьолу єзуїтів, який з 1963 року слугував архівним приміщенням,  було отримано звичайну будівлю, ремонт якої повністю був виконаний за кошти обласного архіву, але, зважаючи на те, що в  стінах обласного архіву зберігається понад 1,5 млн. документів, а це найбільше серед обласних архівів України, місця катастрофічно не вистачає.
В архіві сконцентровані документи установ, організацій та підприємств, які існували на території Північної Буковини та колишнього Хотинського повіту Бессарабської губернії Росії від 1775 р. і до їх приєднання до УРСР, а також Чернівецької області України (1940-1941, 1944-1992). До його складу входять також документи установ тимчасової румунсько-німецької окупації 1941-1944 рр.

Найбільш давні документи архіву зібрані в колекцію (ф. 1023) і відносяться до ХV-ХVІІІ ст., коли Буковина входила до складу Молдавського князівства. Це грамоти молдавських князів (господарів), документи про власність монастирів на землю та пасовиська, торговельні відносини краю з сусідніми країнами, будівництво міст, фортець, діяльність ремісничих цехів. Найраніший документ колекції, датований 1418 р., – грамота молдавського воєводи про визнання прав власності на маєток. З 1546 р. збереглися грамоти, написані на пергаменті кирилицею.

У фондах установ австрійського періоду – Австрійській військовій адміністрації на Буковині (1775-1786), Окружному управлінні Буковини (1786-1804) висвітлені суспільні відносини в краї, становище кріпосних селян, система землеволодіння та землекористування, стан сільського господарства, боротьба селян за землю, аграрний рух у 40-х роках ХІХ ст., селянське повстання під проводом Лук’яна Кобилиці. Є документи про історичні події, пов’язані з Великою Французькою революцією, наполеонівськими війнами, численними балканськими війнами, революціями 1848 р. у Німеччині, Австрії, Франції та інших країнах. Особливу значимість мають документи судових процесів селянських громад з поміщиками кінця ХVІІІ – середини ХІХ ст., що характеризують передумови відміни кріпосного права на Буковині.

В архіві зберігаються документи з фондів Буковинської крайової управи, виконавчого комітету буковинського сейму, митрополії Буковини, Чернівецького міського магістрату, крайового суду Буковини, повітових управлінь.

Документи фондів Буковинської окружної та крайової управ, Чернівецького міського магістрату, примарії міста Чернівці, префектури Чернівецького повіту розповідають про будівництво головного міста Буковини, спорудження офіційних та громадських будов тощо.

У цих же фондах є багато документів про розвиток культури і мистецтва краю, зокрема створення і діяльність національних культурно-освітніх товариств, організацію та проведення гастролей театральних труп, відкриття кінотеатрів, про українських письменників І. Франка, Ю. Федьковича, О. Кобилянську, О. Маковея, композитора С. Воробкевича, художника Е. Бучевського, а також таких діячів румунської культури, як М. Емінеску, Г. Асакі, Ч. Порумбеску, І. Ністора та ін.

У фондах установ румунського періоду містяться матеріали президійного бюро міністра-делегата, секретаріату Міністерства внутрішніх справ, директоратів та інспекторатів, судів, префектур, претур, примарій, документи про румунізацію краю, закриття українських шкіл, заборону української мови тощо.

Окрема група фондів складається з документів Губернаторства провінції Буковини, обласної комісії сприяння розслідуванню злочинів румунсько-нацистських окупантів на території Чернівецької області, органів румунської поліції та жандармерії, колекції спогадів колишніх в’язнів гетто та концтаборів. До цих матеріалів належать понад 10 тис. фільтраційних справ, що надійшли з УСНБ Чернівецької області, на громадян, які під час війни були вигнані на роботу в Німеччину та Румунію, перебували там у концтаборах.

Серед особових виділяються фонди австрійського урядовця та історика Франца Адольфа Вікенгаузера (1809-1891), австрійського історика, професора Чернівецького університету Фердинанда Циглауера (1829-1906), румунського історика та громадського діяча Іона Ністора, українських буковинських поетів Параски Амбросій, Івана Кутеня, вчителя та журналіста Іларія Карбулицького, лікаря та скульптора Опанаса Шевчукевича, народних артистів України Володимира Сокирка, Петра Міхневича, Галини Янушевич, народного депутата СРСР від Буковини Л. І. Сандуляка, професора Чернівецького держуніверситету, колишнього посла України в Румунії та ін.

Грамота цісаря Франца Йосипа про заснування Чернівецького уніерситету  також знаходиться в обласному архіві.

2006 року Чернівецький обласний архів видав 1 том Путівника , що містить відомості про документи Державного архіву Чернівецької області за дорадянський період.  Описові статті включають дані про фондоутворювачів, історію створення і функціонування фондів, склад і зміст основних документальних масивів. Видання цього путівника було приурочене до сторіччя обласного архіву, що відсвяткували 2007 року.

Звичайно, сьогодні, не хочеться згадувати усі негативні моменти існування архівів, тому краще приєднаємося до щирих привітань Виклюк Світлани Анатоліївни і побажаємо всім працівникам архівних установ здоров”я, успіхів, наснаги до праці та адекватного ставлення від владних структур!

Використаний матеріал з сайту : Архівні установи: Місцеві державні архіви України


Tags: , , ,