Сучасні проблеми румунської спільноти Чернівецької області та їх відображення у ЗМІ

Сьогодні о 14:00 в Чернівецькому прес-клубу реформ відбулася прес-конференція керівників румунських культурологічних товариств Чернівецької області.

Питання конференції – румунська освіта та культура на території Чернівецької області: основні проблеми та способи їх вирішення.

____________________________________

Щоб надати максимально розгорнуту інформацію та створити повноцінне розуміння розглянутих питань, для початку наведемо деякі відомості.

По-перше, славнозвісний репортаж на каналі СТБ (лінк на всю передачу, тут – спеціально вирізаний окремо репортаж саме про Буковину. Монтаж – Влад Кабасін спеціально для Буковина online):

(На жаль, звукова доріжка не дуже рівно наклалася при обробці відео. Просимо вибачення за деякі незручності при перегляді)

По-друге, підбірка нормативних матеріалів, на які в сьогоднішніх обговореннях було багато посилань:

1. Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР

2. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин від 05.11.1992 (ратифікована Законом України Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин вiд 15.05.2003  № 802-IV)

3. Про загальну середню освіту, Закон України вiд 13.05.1999  № 651-XIV

4. Про національні меншини в Україні, Закон України вiд 25.06.1992  № 2494-XII

5. Проект Концепції реалізації державної мовної політики, КМУ, 23.04.2008

6. Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, Наказ МОН України № 496 від 03.06.2008

7. Про затвердження галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки, Наказ МОН України № 461 від 26.05.2008

__________________________________________

Тепер – безпосередньо до сьогоднішніх подій.

Василь Терицану (депутат обласної ради, голова сенату “Румунська спільнота України”, письменник) з самого початку наголосив, що прес-конференція в першу чергу стосуватиметься освітніх питань (“якщо культура ще якось підтримується [румунська – ред], то освіта навпаки”, – сказав зокрема пан Василь), тим більше в світлі останніх подій.
Подіями такими стали Проект Концепції реалізації державної мовної політики, КМУ, 23.04.2008, Про затвердження галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки, Наказ МОН України № 461 від 26.05.2008, та в меншій мірі Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, Наказ МОН України № 496 від 03.06.2008.

Де, на тверде переконання представників румуномовної громади Чернівецької області, утискаються їх права, які надано Законами ж України та Конституцією України.

Тобто, – зазначив пан Василь, – з одного боку маємо найкращій в європі закон про нацменшини, а з іншого – кабмін та міносвіти видають нормативні документи (меншої юридичної сили), які їм протирічать та грубо порушують відповідні норми.

Як наслідок – основні претензії до міністерства освіти і науки України та особисто до міністра, пана Вакарчука (якому навіть пропонувалося взяти приклад із власного сина та красиво піти з політикуму).

Чернова Олександріна Григорівна, почесний член Румунської Академії Наук; головний редактор журналу “Голос Буковини”; директор видавництва “Александру чєл бун”.

Пані Чернова в притаманній їй виваженій та авторитетній формі виділила дві проблеми румуномовної освіти в Чернівецькій області:

1. Викладання румунської мови і літератури. Адже в румунських школах такий предмет як румунська література об’єднано із зарубіжною літературою в один, відповідно – діти не знають ні того, ні іншого; за програмою, зарубіжна література викладається в об’ємі всього лиш 20% від об’єму матеріалу, що вивчається учнями українських шкіл.
Тобто порушуються права дітей на відповідні знання – випускники румунських шкіл є неконкурентноспроможними в подальшому при поступленні до ВУЗів, вони просто не вивчають того, що вимагається при вступі.

2. Українська мова в румунських школах. Виявляється, в румуномовних школах за програмою обсяг української мови – на дві академічні години менший, ніж в україномовних школах.

Цікаво, правда? Діти, які живуть в румуномовному середовищі – очевидно, що їм потрібно більше годин (чи хоча б не менше!) для засвоєння нерідної мови.

Відповідно – знову ж, ці діти просто не здатні на рівні з тими, що закінчують українські школи, здавати державне тестування.

Крім того, було проведено ряд цікавих досліджень, одне з яких – проаналізовано знання дітей, що навчаються в українських школах, що знаходяться в румуномовних селах.
Виявилося, що ці діти також не мають належних знань.
Тобто важливим є не мова викладання, – стверджує пані Олександріна, – а рівень знань. Адже якщо є багаж знань, то, знаючи іншу мову, знання нікуди не діваються. А знання, мовляв, краще здобувати все ж рідною мовою.

Через мову, – стверджує пані Чернова, і вона абсолютно права, – зберігається національна свідомість. Я розумію українську мову, але румунська свідомість впливає на синтаксив, на побудову речень, і це неминуче.”

Також багато нарікань з боку пані Чернової було на адресу авторів підручників для учнів румунських шкіл – які “писані заочниками, що поняття не мають про що пишуть; і повні елементарних помилок: так, зокрема, в одній із них Тараса Шевченка обізвали Левом Шевченком…”

А, наприклад, щоб вступити до ЧНУ на філологію (румунська мова та література) філологічного факультету потрібно здати:

так-так, українську мову та літературу, а також – історію України.

Треба працювати, – також додала пані Олександріна, – над цими питаннями не депутатам, і не політикам – а нам, спеціалістам: писати книжки, підручники, розробляти навчальні програми.

Аркадій Опаєць, голова товариства імені М.Емінеску.

Офіційно заявив, що складає свої чинні повноваження голови товариства, значною мірою – через наведену на початку статті телепередачу на каналі СТБ, де “мене змогли так підставити і використати мої слова проти румунської громади”.
Юридично оформити складання повноважень має намір найближчими днями.

Наголосив, що ці накази МОН, що протирічать Конституції України та Законам України – в Закарпатській області, наприклад, просто не виконують. І тому таких проблем немає: ані угорські школи не виконують, а “біля них” вже й румуномовні.
Запевнив, що румунська громада Чернівецької області є законослухняною, але якщо не залишиться іншого виходу – то задля забезпечення дотримання ґарантованих (Конституцією та Законами України) прав румуномовної громади вчинить подібно до нацменшин Закарпаття. Тобто ігноруватиме та не виконуватиме незаконних нормативних документів.

ЦЕ, В ПЕРШУ ЧЕРГУ, НЕ В ІНТЕРЕСАХ ДЕРЖАВИ! – емоційно стверджує пан Опаєць.

В 1940 році на території нинішньої Чернівецької області функціонувало 114 румунських шкіл.
На момент здобуття незалежності України – 90.
На сьогоднішній день – 77.

Не обійшлося і без політичних запитань від пана Кобевка про кількість українських депутатів в раді Сучавського повіту, кількість українських шкіл в Румунії та наявність румунських паспортів у присутніх представників румунської громади.

Зрештою, “багато проблем – від відсутності діалогу. тепер – діалог почався”

__________________________________

Цікавий момент, відзначений паном Петром: Румунія – європейська країна, член і ЄС, і НАТО. Чому ж румунська громада України – підтримує партію реґіонів, вступ до ЄЕП (єдиного економічного простору) та російську мову?
Мовляв, подвійна зрада: і інтересів українського народу, і румунської національної ідеології!

Взагалі, таке явище, безперечно і на превеликий жаль, має місце (хоча серед членів румунської громади Чернівецької області є люди, що підтримують як партію реґіонів, так і БЮТ, і НУНС та Президента України особисто – тобто узагальнювати в даному випадку не є доречним): згадаймо лиш результати парламентських виборів 2006-го року та 2007-го (позачергових), де Чернівецька область загалом підтримала БЮТ та НУНС, в той час як румуномовні райони віддали більшість голосів партії реґіонів.

На запитання кореспондента Буковина online, представники румунської громади підтвердили: так, усі “румунські” церкви, тобто церкви, де служба ведеться румунською мовою – московського патріархату. Без виключення. (хто не пам’ятає анекдотичних випадків, коли стареньким на селі піп казав голосувати за Кучму, бо той богоугодний?)

Крім того, ось такі мовні проблеми – вони (як не абсурдно це звучить) єднають усіх представників не української національності, що є громадянами України: ті самі накази міністерства освіти і науки України, що зазначено вище, викликають активний спротив і російськомовних громадян. А де спільна проблема – очевидно, виникають спільні інтереси з її вирішення.
Крім того, партія реґіонів свого часу на місцевому та центральному рівні погодилася включити до своїх виборчих списків представників румунської громади, визнала їхні інтереси, проблеми та вимоги – на що не пішла жодна з інших політичних сил.

____________________________________________

Кілька слів по репортажу телеканалу СТБ, що мали змогу подивитися на самому початку: хочеться підкреслити, що робота “телевізійників” в подібних форматах є… можна сказати, “грубою” роботою, вона аж ніяк не може претендувати на ґрунтовність та всебічність розгляду того чи іншого питання.

Багато з цього правда, багато – прикраси, ще більше – “навіювання емоцій та вражень”; головне – кінцевому споживачеві медіа-продукції потрібно усвідомити реалії здійснення подібних журналістських розслідувань:
момент перший – питання розглядати та претендувати на об’єктивність беруться люди, що далекі від нього. Як географічно, так і культурно, ментально, а також – за своїм фахом;
момент другий – людей проживає в Чернівецькій області понад 250 тисяч, а кілька реплик сказали в об’єктив кілька людей. Чи можуть вони бути РЕПРЕЗЕНТАТИВНОЮ вибіркою (якщо говорити мовою соціологів)? Ні, ніколи;
момент третій – формат будь-якої телепередачі. Тобто якщо у передачі, наприклад, був би виважено-науковий та дослідницький форат, то це саме питання було би показане зовсім по-іншому. Але формат є яким? На самому початку передачі споживачеві чітко дають зрозуміти: “СЕНСАЦІЙНІ РОЗСЛІДУВАННЯ, ШОКУЮЧІ РЕАЛІЇ!”. Які ще можуть бути запитання?

Тобто Буковина online як незалежне та незаанґажоване видання закликає не до однобокого сприймання проблеми (і не відстоює якусь конкретну позицію), а до виваженого та всебічного (і в жодному разі не емоційного!) розгляду будь-якого питання. До розгляду, ґрунтованого на фактах, експертних оцінках та об’єктивних реаліях – а не на сенсаційних заявах та гучних назвах.
Обов’язково – на умовах взаємної поваги та толерантності.

_______________________________________

Також можна ознайомитися:

Румуни стріляли у нас із гармат. Не влучили
Протести-мітинги в Румунії – є, а “Буковинського” питання – немає.
Protest la ambasada Ucrainei! Пікетування посольства України в Румунії 28 листопада

_______________________________________


Tags: , , , , , ,