Списки розстріляних 28-30 червня і 1-3 липня 1941року у тюрмі №1 управління НКДБ по Чернівецькій області

[СПИСКИ МОЖНА ПОДИВИТИСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ]


У вівторок, 23 червня, в залі засідань обласного краєзнавчого музею, що по вул. О.Кобилянської, відбулася прес-конференція головного редактора обласного відділення пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України» Івана Фостія щодо віднайдених в архівах даних 66-річної давності про розстріл в’язнів Чернівецької тюрми №1.

За словами дослідника, 28-30 червня і 1-3 липня 1941року у тюрмі №1 управління НКДБ по Чернівецькій області за складеними списками було розстріляно 222 в’язні.
[СПИСКИ МОЖНА ПОДИВИТИСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ]

66 років сувора таємниця висіла над кривавим злочином чернівецьких енкадебістів. Починаючи з листопада 1992 року, наукова редакція Чернівецького обласного відділення пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України», вишукуючи та обробляючи матеріали до науково-документальних книг «Реабілітовані історією», намагалася встановити, куди ж поділися в’язні Чернівецької тюрми №1, справи на яких були відправлені в Актюбінськ, а самих в’язнів у ВТТ не виявилося.

Як повідомив Іван Фостій, перше повідомлення про цей розстріл з’явилося в журналі «З архівів ВУЧК, ГПУ, НКВД, КГБ» №1 за 1994 рік. Під рубрикою «Документи свідчать» була опублікована інформація співробітника Державного архіву Служби безпеки України, підполковника Петра Кулаковського «Розстріляні на початку війни».
У цій публікації зазначалося, що в архіві зберігаються списки на 6643 громадян України, розстріляних на початку ВВВ в тюрмах Києва, Львова, Тернополя, Чернівців, Кіровограда, Дрогобича, Самбора, Перемишля, Чорткова та Ізмаїла. В інформації повідомлялось, що в архівах зберігаються відповідні акти. «Як з’ясувалось, це були розстрільні списки, які відділення одержало тільки у травні 2007 року. У цих списках зазначено прізвище, ім’я та по батькові в’язня, рік народження, остання посада, короткий зміст звинувачення і зізнався чи не зізнався», – зазначив Іван Фостій.

Всього, за словами головного редактора обласного відділення пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України», є 6 розстрільних списків:
№1, на якому дата не проставлена, на 19 осіб;
№2 від 28 червня 1941 року на 99 осіб;
№3 від 30 червня на 13 осіб;
№4 від 29 червня на 30 осіб;
№5 від 28 червня 1941 року на 60 осіб;
№6, на якому дата не зазначена, але написано «по состоянию на «___» июля 1941 г.», – містить 1 особу.

Списки №4, 5, 6 помічником воєнного прокурора КОВО воєн’юристом 3 рангу Москаленком і заступником Прокурора Чернівецької області по спецсправах Литвиненком не підписаний.

Є список №7 на 220 арештованих. В ньому, як зазначив Іван Фостій, є багато тих, що увійшли в розстрільні списки, але й такі, долі яких ще треба вивчити.
Є ще й список №8 на 103 в’язнів, які підлягали евакуації у східні області СРСР в першу чергу. Цей список ще підлягає вивченню.

Під час прес-конференції керівник обласного пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України» зачитав розстрільні списки в’язнів.

За всіма довідками щодо віднайдених в архівах даних про розстріл в’язнів Чернівецької тюрми №1 можна звертатися в Чернівецьке обласне відділення пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України» (м.Чернівці, вул.Руська, 20.Тел. 52-27-35, 52-49-38).

  • Anonymous

    Ця кига в які велику частину займають документи державного архіву чернівецької області. Фостій пише у свої книзі про те, що евакуація тюрем «відбувалася у зв’язку з війною», але, з вивченням таємних циркулярів тюремного відділення НКВС, складається інше враження — фактично це був привід для звільнення від в’язнів, особливо «від контрреволюційного кримінально-політичного елементу», що потенційно міг би перейти на бік ворога. Але ж під це формулювання підпадало багато ув’язнених з політичних мотивів. Спеціально перевірялися і сортувалися справи в’язнів, негайно виконувалися вироки. Чи можна на себе брати місію останньої інстанції у наведенні «істинних» цифр розстріляних, і взагалі — чи можна це заявляти лише на підставі документів радянських органів, які зазвичай не наводили справжніх цифр здійснюваних ними тортур і вбивств. Чи можна сьогодні встановити історичну правду про ті дні «евакуації», коли на території в’язниць розстрілювали також хворих у тюремних лазаретах, а сліди звірств спалювали та присипали вапном?

    Нажаль такі перекручення стосуються і наведених цифр щодо евакуації в’язнів з чотирьох буковинських в’язниць, що, до речі, відбувалося не в останні дні червня. Ще 27 червня начальник тюремного управління НКВС УРСР видав розпорядження військовим комендантам залізниць про надання потягів. Відправлення 35 вагонів мало відбуватися з Чернівців на станцію Туринськ залізницею ім. Л. Кагановича. Першими евакуйовували 178 в’язнів Хотинської тюрми 29 червня. Лише 5 липня прозвітовано про переведення етапом в’язнів з Хотина до Кам’янця. Основна ж маса евакуювалася, починаючи з 1 липня, упродовж близько двох тижнів. Через нестачу потягів, погану організацію частину в’язнів відправили пішки…

  • про тих, яких погнали пішими колонами також йшлося на прес-конференції..

    Загалом – не знаю, не склалося враження, що пан Фостій бере на себе місію "останньої інстанції"; навіть навпаки – постійно повторював, що оці і оці обставини вимагають вивчення, що останній зачитаний список абсолютно неопрацьований ще; і так само – що із тими пішими колонами також ще нічого не розібрано: їх дорогою бомбили літаки (кажуть, думали, що то війська) – і багато з тих людей повернулися назад у Чернівці і доля більшості абсолютно невідома.

    Не знаю, як нефахова людина не можу робити жодних висновків; але, здається, цю справу таки потрібно робити; і роботи там ДУЖЕ багато…





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото