Шельменко-денщик, прем’єра не без трусів


Класична постановка, мабуть, дещо “розбавить” репертуар Театру з його недавніми експериментами.

Добре знаний твір, жива музика на сцені, гарні декорації, костюми – простий секрет завжди актуальної вистави. Із тих, які варто мати в репертуарі.
Глядачі (майже повна зала), здається, вподобали нову виставу. Багато сміялися, після антракту (суб’єктивно) ніхто не втік. Дуже гарний образ Лопуцьковського, розкішна Аграфена Семенівна (а у нас в Петербурге…), цікава Евжені (“машермери”). Можливо, надто звичний образ “злої” доньки Тпрунькевича.
Були співи під оркестр – здається, вони звучали краще, ніж раніше (раніше часто через гучну музику було важко слухати пісню). Дуже вдале рішення з оркестром на сцені: коли він не грає – не заважає і не відволікає увагу. Музиканти класно “зіграли” свійських тварин, теж цікаве рішення.

Скворцов (племінник генерала!), капітан російської армії з досконалою (звісно ж) французькою та зверхнім ставленням до малоросії і малоросів (“Присенька, право, очень мила; имеет странности, но я, женясь, с моими кузинами ее перевоспитаю…”) – однозначно не був схожим на такого. Було б добре, якби він говорив російською все ж без “малороського” акценту. Цікаво як виглядатиме у цій ролі інший актор. Прісенька також не виглядала переконливо – втім, історія ніби й розгортається довкола цих персонажів, але на сцені вони не були визначальні.

Розважальний момент зі злою донькою Тпрунькевича – “на любителя”. Хоча “мущіна, виключи мабілу” (не пам’ятаю дослівно) глядачам явно сподобалося.

Денис Поліщук, як завжди, опинився без штанів. Уже добра, так би мовити, традиція – Денис Поліщук в трусах. Втім, глядачам (як і минулого разу) дуже навіть сподобалося. Крім того, стилістика нижньої білизни його персонажів може стати надійним індикатором “класичності” чи “сучасності” постановки – для тих, хто в цьому не надто чи в разі якихось сумнівів.

Не дуже класичний персонаж – Смерть з косою (здається, справжньою). Вносила неабияке пожвавлення серед глядачів. Правда, залишилася ні з чим – хоча дуже вболівала коли хтось мав публічний намір звести рахунки з життям.


Як бачимо, постановка дійсно класична:)

Багато фото дивимось в альбомі на ФБ.

Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Віталій Денисенко
Художник-постановник – Наталія Руденко-Краєвська
Диригент – Володимир Шнайдер
Хормейстер – Тетяна Д’яченко
Балетмейстер – Денис Орновицький


Tags: , ,