Знахідки на Садгірському центральному кладовищі

Щорічну акцію громадського комітету з догляду за українськими історичними похованнями, яка пройшла на Садгірському центральному кладовищі 16 квітня, можна вважати особливо вдалою з кількох обставин.

Насамперед потрібно відзначити її масовість. Незважаючи на мінливу погоду напередодні, до участі у весняній толоці зголосилися учителі та учні ЗОШ №37 та ЗОШ №38, громадські активісти, депутати чернівецької міської та садгірської районних рад, а в їх числі і голова районної ради Юрій Бурега. Завдяки такій численній участі вдалося не лише прибрати від зимового сміття виявлені минулими роками кільканадцять могил історичних діячів, але й виявити ряд нових цінних пам’яток, звільнивши від хащів декілька нових історичних надгробків.

Зокрема, впорядковано ділянку Садгірського кладовища, на якій поруч з відомим українським письменником Іваном Синюком (1866-1953) поховано його дружину Вероніку Синюк (1876-1901) та сина Авреліана Синюка (1897-1931). Перед членами громадського комітету стоїть тепер завдання зафіксувати та розшифрувати численні написи на всіх цих трьох надгробках, які є важливими свідченнями родинної трагедії буковинського класика.

Звільнено від дикої порослі та викорчувано великий пень, який руйнував могилу похованого в Садгорі Олександра Алексієвича (1844-1901), православного священика села Задубрівка. «Покійний причислявся до русинів», – написала в його некролозі газета «Буковина», тож нашим обов’язком є зберігати пам’ять про українського священика, який всупереч румунізаційній політиці консисторії не зрікся свого народу, а ніс слово Боже буковинцям їх рідною мовою.

Але особливу історичну вагу має має виявлене під час толоки поховання родини Дениса Кисіль-Кисілевського, православного священика в Садгорі. Минулого року зарослі кущів на давали змоги навіть наблизитися до пам’ятника родини Киселів-Кисілевських, писана історія якої налічує понад 1000 років. Сьогодні ж ми можемо не лише прочитати на ньому ім’я Володимир Святольд, дане одному з синів Дениса на честь засновника роду – воєводи, який загинув в бою з військом польського короля Болеслава Хороброго в 11 столітті, але й помилуватися мистецьким зображенням герба «Намет-Святольдич-Кисіль», знайомого нам з портретів іншого визначного члена цієї родини, київського воєводи Адама Киселя (1600-1653).

Матеріальним результатом акції стала величезна машина сміття, яку вивезено того дня з Садгірського цвинтаря. Однак не менш важливою є й духовна складова акції. Голова громадського комітету з догляду за українськими історичними похованнями Дмитро Сірман познайомив учасників акції з діяльністю комітету, голова «Українського Народного Дому» Володимир Старик розповів про історичні пам’ятки Садгірського некрополя та передав для шкіл району путівники з докладною інформацією. В піднесеному настрої поверталися з толоки її учасники, висловлюючи побажання зробити традиційними для Садгори акції громадського комітету з догляду за українськими історичними похованнями.

(с) Громадський комітет з догляду за українськими історичними похованнями

На фото:
Герб «Намет-Святольдич-Кисіль» на Садгірському кладовищі
Некрополь родини Синюків після прибирання
Фотографія на згадку біля пам’ятника Івана Северина «Скригуна»





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото