“Республіка”, Кам’янець-Подільский


Антиманіфест «Республіка» відбувся на минулих вихідних в Кам’янці-Подільскому. З 16 по 18 вересня старе місто радо приймало туристів та неформалів з усієї України. Програма фестивалю об’єднала в собі такі знані гурти як «O’torvald», «The Вйо», «Пропала грамота», «Роллікс», «Карна», «Мотор’ролла», «СКАЙ», «Оркестр Че», «Анна», «Symfomania» та «Димна суміш». Всього за ці три дні мали відбутися виступи більш як тридцяти гуртів, пройти майстер-класи, джем-сейшени, запуски небесних ліхтариків, пивні турніри, поетичні читання та стріт арт.
Така програма мала б спрацювати як магніт і притягнути цілі армії фестивального люду. Мабуть, на це й розраховували організатори коли встановлювали ціну на квитки.
120 гривень за 3 дні, або 50 за один день та можливість почути улюбленого виконавця – хіба це гроші? Погоджуюсь, сума невелика, але навіщо називатись антимані? Якщо ж ви вважаєте, що гроші то таке велике зло, то можливо варто було б взагалі спробувати обійтись без них? Як показала практика, без грошей дійсно ніяк і саме через їхню нестачу почалися перші проблеми в організаторів.
Буквально за 4 дні до початку фесту було скасовано виступ гурту «Symfomania». Справа навіть не в гонорарах, а в тому, що організатори не змогли вчасно організувати транспорт для цього гурту. Певно, думали, що тендітні дівчата візьмуть в руки апаратуру вагою 250 кілограмів і поїдуть потягом.

На цьому організаторські провтики не закінчились. Виступи на Великій сцені, що знаходилась у внутрішньому дворику фортеці, згідно з програмою, мали б розпочинатись з 17:00, але саундчек дозволили почати тільки о 16:00. Як 10 гуртів мали встигнути налаштувати звук в такому вкрай непридатному для концертів приміщені як фортеця за одну годину? Завдання тягне на рекорд книги Гіннеса. Звісно, ніхто не встигав вкластися в такі часові рамки, тому концерт починався з відчутною затримкою.

Тепер про звук. Перші два дні звук був просто лайно. Барабани з бас-бочкою збивалися в суцільну кашу на дні якої тонув вокал. Для того, щоб визвучити Кам’янець-Подільську фортецю, потрібно значно більше звуку (колись це досить непогано вдалось зробити Океану Ельзи); але, якщо дати більше колонок, то, боюся, що від важких гітарних рифів , скажімо «Анни», ще одна з веж може не витримати і зруйнуватися.

На третій день звук став краще. Можна було без проблем розібрати слова пісень. Заключний день фестивалю мав стати його кульмінацією. Натомість він перетворився на суцільний провал. Концерт розпочався з затримкою в дві години. Ведучі повідомили, що сьогодні буде скорочена програма, бо після 23:00 всі мають звільнити територію фортеці.
Виступи перетворилися на перегони під назвою «хто встигне заспівати більше пісень за відведений проміжок часу». Єдиним гуртом який, здавалося, встиг відіграти повну програму та цілком задовольнити публіку, став гурт «Мотор’ролла». Своїми піснями вони так завели дівчат, що ті, на знак вдячності чи просто в стані ейфорії, кидали на сцену нижню білизну.
Далі жіночій частині аудиторії дали відпочити, бо наступним виступав гурт «Анна». Народ хотів «м’яса», хотілося адреналіну, потужних емоцій і цілковитої відсутності самоконтролю, все це вони отримали в повній мірі. Слем, навіжені танці і навіть «стіна смерті», ось що відбувалося під час їхнього виступу.
В момент коли вокаліст оголосив наступну композицію (мегахіт всіх часів, найбільш знану пісню гурту) «Ніж», на сцену вийшов ведучий і повідомив, що виступ гурту закінчився. Поки публіка кричала від невдоволення, вимагаючи повернення на сцену своїх улюбленців, «Димна суміш» почала під’єднувати інструменти. Їхній виступ став найкоротшим виступом в історії цього гурту, та найкоротшим виступом на цьому фестивалі. Всього 2 пісні, під час яких хлопці намагалися налаштувати звук. Після марних спроб добитися бажаного звучання вокаліст зняв з себе гітару та жбурнув нею в бас-бочку. Останніми, хто грав цього вечора були «Оркестр Че». Але позитивні емоції та веселі пісні під акустичну гітару не змогли заповнити собою відчуття фіаско музичної частини цього фестивалю.

Досить про сумне, краще розповім про приємні аспекти. Стріт-арт – це вам не каляки-маляки на стінах, а концептуальні зображення з неабияким смисловим наповнення. Величезні картини, розміром з цілу стіну будинку, з’явилися в Кам’янці-Подільському під час проведення «Республіки». Райтерам під замальовку виділили близько 500 квадратних метрів стін в центральній частині міста. Малюнки зачаровували, ставали вікном в казковий світ, де форма живе за своїми власними правилами не піддаючись законам фізики.

Дуже рекомендую всім «граффітчикам» поїхати до Кам’янця-Подільського, подивитись на роботи райтерів. Маю надію, що після цього пропаде бажання малювати незрозумілі ієрогліфи і з’явиться почуття різниці між мистецтвом та стіномаранням.

Крім музичного та настінного мистецтва душу можна було потішити покупками. За доброю традицією, кожен учасник фестивалю хоче привезти з собою якийсь сувенір на згадку. На допомогу прийшов хенд-мейд ярмарок, центром якого стала площа біля ратуші. Майстри пропонували найрізноманітніший крам: сережки, кільця, сумки, зроблені з вінілових платівок, дримби, тайстри, сирні коники та багато іншого. Не обійшлося, звісно, без китайської легкої промисловості та косівських коців і шерстяних шкарпеток. Невистачало хіба що авторського одягу від «Мокші» та опішнянської кераміки.

Ось такою для мене була «Республіка». Звичайно, кожен є вільним у своїх судженнях, але, на мою думку, черговий «перший млинець» пішов комом. Чудову ідею фестивалю звела нанівець погана організація. Можливо, потрібно було притримати амбіції та запросили менше гуртів, щоб всі встигли відіграти повну програму? Можливо, варто було пошукати інше місце проведення музичної частини фестивалю? Можливо, не завадило б зробити «антиманіфест» безкоштовним? Ці та багато інших питань залишаються відкритими. Хочеться вірити, що на наступній «Республіці» буде враховано та виправлено всі недоліки цьогорічної (звісно, якщо фестиваль матиме продовження).
(с) Сергій Рогов

Фестиваль порадовал прекрасной программой, хорошей работой организаторов и волонтёров, чудным старым городом, жёлтыми листьями, приятными встречами, неожиданными открытиями.
По программе была заявлена музыкальная часть, развлекательно-занимательная вроде конкурсов и мастер-классов, организован палаточный городок.
Музыкальное наполнение фестиваля соответствовало анонсам, приятно порадовало пунктуальностью исполнителей, гости фестиваля свободно могли покидать крепость не опасаясь пропустить выступление любимой группы.
Неожиданный и неприятный «сюрприз» принёсло выступление группы «Димна Суміш»: во время выступления вокалист не смог дозваться звукорежиссера и понятно объяснить чего именно не хватает, сделал свою гитару ударным инструментом, запустив в барабаны. После чего группа покинула фестиваль не объяснив мотивов случившегося. Увы, сгладить конфликт не получилось, ведущие, устав за предыдущие дни фестиваля, весьма резко высказались на тему «что можно и нельзя».
Развлечений фестиваль предоставил мало, было несколько конкурсов с вариациями «кто быстрее выпьет /кто громче прокричит», и на этом фантазия организаторов закончилась. Взрослым в пивной части конкурса предлагалось максимально быстро влить в себя пол-литра пива порадовав победителя наградой от торговой марки «Оболонь» и званием «человек-канистра», лучшее время зафиксировано на 3,86сек.
Детям предлагалось пить «Живчик» втроём, и при этом не слушать «дядю-дикобраза». Объявленные мастер-классы свелись к декупажу, за 25грн можно было украсить себе дощечку понравившейся салфеткой, и мастер-классу по запуску (не изготовлению) летающих фонариков стоимостью от 35грн. Цена фонариков подпортила идею флешмоба по одномоментному запуску фонариков в небо, в первый день выпустили 7 штук, в субботу в небо улетело пять фонариков, в воскресенье фонарики летали разрознено и редко.
На мастер-класс к Михайлу Кабанову (Оркестр Че) пришли те, кто знали зачем они идут, тут нельзя было просто сидеть и наблюдать, нельзя фотографировать и вообще каким-либо образом отвлекать людей. Задачей мастер-класса было сделать придуманное реальностью, вжиться, сроднится с придуманной идей, убедить в её реальности других, а потом сбросить и остаться самим собой, предварительно найдя себя.
Я осталась довольна работой организаторов и волонтёров в плане ответов на текущие вопросы, в большинстве своём волонтёры вежливо и точно отвечали на вопросы на которые знали ответ. Ответ про точное нахождение и содержание арт-объектов был вроде «вы приехали на фестиваль, ходите, рассматривайте стены домов».
Фестиваль позиционировал себя как «анти-мани-фест», вызывая неумение первым словом, билеты стоили денег, мастер-классы тоже, туалет во время фестиваля также становился платным заведением. И про туалеты – в общем, их было очень мало, четыре в крепости и два на площади плюс платные. К воскресенью укромные места крепости завонялись.
Организаторы предложили палаточный городок возле реки в низине, увы, сырость реки и отсутствие охраны склонов привело к самообразовавшимся палаточным городкам возле крепости. К последнему дню фестиваля в кострах можно было найти балки развалившейся части замка. В дневное время палаточный городок был своеобразным «зоопарком» для туристов, посетивших крепость, каждый выходящий на балкончик крепости считал своим долгом пообщаться с жителями палаток/ наставить их на путь истинный/ поинтересоваться чем они занимаются/ как готовят кушать и т.д. Обещанный джем-сейшин в «настоящем палаточном городке» не порадовал местных жителей и они просили в субботу его не проводить или перенести в иное место.
(с) Сайчук Олена


Декупаж майстер-клас


майстер-клас з акторського мистецтва від Михайла Кабанова – Оркестр Че

Ось такі різні враження від одного й того ж фесту..
Цікаво, чи буде наступний!

  • A Zaxarko

    Если автор первой статьи (Сергей Рогов) это тот ребенок на первой фото,то мне понятны его выводы после фестиваля.Только ребенок может думать что такой фестиваль можно сделать без денег(музыканты должны прийти пешком в каменец,сцена,звук и свет  должны поставиться сама по щучьему велению,Хедлайнеры должны почему то сыграть бесплатно,художники должны украсть краску,а орги угнать подьемники(которые стоят 170 гр.  в час) и сделать из бамбука леса.Если все это удастся,то тогда это и будет называться антиманифест!Уважаемый,антиманифест для меня,это когда организаторы фестиваля  работают пол года, зарабатывают деньги а потом берут и тратят их все до копейки на покраску домов в Каменец- -Подольском,то чего не может пока сделать ни один фестиваль,то чего пока не можете сделать вы,но мы верим что когда то сможете,сможете написать такую же компетентную статью,а гонорар (или месячную зарплату)перечислить на какую то экологическую или культурную акцию которая сделает лучше ваш родной город.

    • Rogov

      Для мене антіманіфест – це фест на якому немає місця грошам, де нема платних майстер класів та безкоштовний вхід. Що ж стосується безкоштовних фестивалів, то беріть приклад з Meridian Czernowitz. Організатори цього фестивалю цілий рік працювали над тим щоб втілити в життя абсолютно фрікову ідею – поетичнй фестиваль. Більше тридцяти спонсорів та пертнерів і як результат – 95% заходів фестивалю були безкоштовними.

  • шкода, що самій не довелося там бути, але по ходу все не так однозначно якби хотілося..  http://vkontakte.ru/event30480041 – ось ще один доказ, що організаторам потрібно ще досвіду для проведення таких подій. втім, глядачам сподобалося 

    • A Zaxarko

      не зрозумiв про ще один доказ?Ссилка на кетчупа який взявся продавати бiлети i не вiддав грошi.В чому саме доказ?

      • доказ… скажімо так, інформаційної недосвіченості організаторів – які бігом публічно назвали людину шахраєм попередньо не розібравшись із ситуацією;подібні офіційні заяви, тим більше такого характеру – це вже абсолютно останній засіб, тільки коли усе (геть усе) інше не допомогло.

      • навіть якщо гроші не віддали, вкрали чи ще щось іще – це не методи боротьби дорослих людей.

        • A Zaxarko

          про методи дорослих людей вам краще не знати  ,кетчуп дитина-дiтя контакту,тому й поступили з ним як з дитиною дiтем контакту.

  • Transoks

    о:) а ось і перша реакція від організаторів:):) до чого тут дитина,я ка просто моргая як ті смайлікі. наскільки я зрозуміла, наїзд автора на антимані – назву – це наїзд на те, що не треба за все водночас братися. да, кльово розмалювали стіни. але музична частина – вона ж зіпсована була… майже повіністю…хотілось би зауважити – шановна Буковина онлайн – друга частина статті  російською – написана так безграмотно….. вичитуйте, коми, літери пропущені, помилки…. і ще про фест, звичайно, не один фест, ну окрем Свіржа – не зміг ще так обломати фанів,я кі їхали з інших міста на Анну, наприклад…. або димну суміш….і про наметовий табір – так, сама бачила як тягали із розваленою вежі камні для вогнища і балки для нього ж…..

    • A Zaxarko

      ну хтось iхав на АННУ,хтось на СКАЙ,хтось на МОторроллу,був регламент.1 година на хедлайнера,АННА 20 хвилин пiдключалася,40 грала,попрсили зi сцени бо вже Димна Сумш нервуваласЫ,i рваласЫ у бiй

      • Rogov

        Анна відіграла 4 чи 5 пісень. Разом з підключенням, їх виступ не перевищив 30 хвилин.

  • Pingback: RESPUBLICA antimoney fest відбудеться в Кам’янці-Подільському 21-23 вересня | Буковина online()





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото