Виставка Петра Кірєєва у Художньому музеї (продовження)

ПРОДОВЖЕННЯ. ПОЧАТОК ДИВИТИСЯ ТУТ

Важко собі уявити, яким чином Петро може писати картини, якщо враховувати той факт, що вони написані руками, які майже не рухаються. Про це нам розповіла його дружина Людмила. Хтось із родини – вона або діти – тримає підрамник і з натягнутим полотном, і, відповідно до вказівок художника, рухає його вниз або вверх, вправо або вліво. Сам Петро в цей час тримає в пальцях олівець або пензль. Додаткова складність його роботи полягає в тому, що від найменшого руху у нього вібрують пальці, руки та усе тіло. І для того, щоби зробити чітку лінію, штрих або хоча б крапку, він змушений в цей момент затримати дихання!

Уявіть, як саме від цих неймовірних зусиль, від мазку до мазку, народжується те, що ми з вами потім бачимо на виставках! Кожен, хто має можливість ознайомитися із його роботами, може пересвідчитися, що кожен сантиметр на полотні прописаний чітко та суворо. Потрібно побачити це і усвідомити, як Петро любить та цінує життя. Ця любов дає йому можливість творити те, в чому відображено близьке та дороге для нього із самого дитинства.

Ще один надзвичайний аспект творчості Петра Кірєєва – його пам`ять. Вже протягом багатьох років він є нерухомим, тобто не має можливості покидати свою оселю. Тому всі пейзажі Петра написані за допомогою феноменальної пам`яті та спогадів. Яскравим прикладом цього є картина де зображено вже не існуючий пейзаж коси Тузла. Його можуть упізнати лише рибалки, які в 50-60-ті роки минулого сторіччя жили в тих місцях. Пейзаж дитинства та молодості настільки закарбувався у пам`яті художника, що знайшов своє відображення на полотні автора. Дійсно, далеко не кожна людина має такі здібності та можливості. Відомий буковинський митець та колекціонер Іван Снігур сказав на відкритті виставки: «Це – не пам`ять, це – Богатир-Пам`ять!».

Перша персональна виставка петра кірєєва відбулася у 1999 році, в картинній галереї рідного міста Керч.

Не зважаючи на відсутність спеціальної художньої освіти, Петрові Кірєєву в 2009 році було присвоєно звання «Заслужений художник АР Крим». Ця подія надзвичайно позитивно вплинула на психологічний стан Петра і надихула його до подальшої творчості. Також він є Лауреатом міжнародного відкритого рейтингу «Золота фортуна».

Людмила Кірєєва та колектив Чернівецького художнього музею сподіваються, що знайдуться люди, які візьмуть участь у долі художника та проявлять благочинність та співчуття до нерухомої людини, допоможуть йому в подальшому лікуванні та необхідній підтримці життєдіяльності.

Альберт Комарі [artmuz_nv@ukr.net],
старший науковий співробітник
Чернівецького художнього музею

P.S.
Петро та Людмила Кірєєви дуже вдячні за ідею, а потім і участь в організації цієї виставки Никодиму Лисаку, відомому буковинському спортсмену, майстру спорту СРСР, президенту Чернівецької обласної федерації у-шу, гунфу та цигун, засновнику та керівнику навчально-оздоровчого центру Федерації У-ШУ і народної та східної медицини.





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото