Сакральне мистецтво Олександра Козака

На Петрівському ярмарку, що відбувся у нашому місті, можна було багато чого побачити і почути та навіть поласувати. Серед усього красувалися мистецькі твори відомих митців України. Мою увагу заполонили ікони художника Олександра Козака, відомого буковинського іконописця. Він пише образи та реставрує іконостаси в Росії, Румунії і Україні. Віднедавна автор помітив, що окремі твори його сакрального мистецтва сльозоточать. Неабияку енергетичну силу в своїх роботах Олександр вважає Божим даром.

Милуючись роботою художника, можна відчути його задум та любов до сакрального мистецтва. Олександр Козак народився 1963 року в селі Новий Киселів.

З цього ж мальовничого куточка походить знаний у мистецькому світі український художник Василь Курилик.
Хист до малювання проявився в Олександра вельми рано. У дитинстві його особливо вразили зображення святих на іконах сільської церкви, куди за руку його привела бабуся. Саме тоді хлопець остаточно відчув, що стане художником і писатиме ікони.
Але тоді в Україні панувало безбожжя. Тому юний художник зазнав багатьох покарань за те, що приносив до школи і показував товаришам власноруч намальованих святих.

Незважаючи на заборону, Олександр наполегливо працює над собою. 1987 р. він вступає до Московського університету мистецтв, на образотворчий факультет заочного відділення. Реставрує давніх розписи християнських храмів. Але про показ власних робіт духовної тематики широкому загалові тоді не можна було навіть думати. Тому художник шукає інших шляхів самовираження.
Він опанував графіку й опублікував у газетах та журналах понад двадцять малюнків. Здобули визнання такі роботи, як “Автопортрет”, “Зоїне дерево”, “Урочище “Гайдейка” та інші. Водночас Олександр наполегливо займається живописом. Творча подорож Україною, Росією, Білорусією дає свої плоди. У двадцятирічному віці він влаштовує свою першу виставку.

Уже в ранніх роботах Олександра Козака помітне його філософське занурення у тему. Ось, наприклад, картина, яку автор назвав “Західна Двіна”: сизо-голубе плесо ріки, темний міст, що єднає береги, а на тому мості — люди.
Творам цього періоду притаманні свіжість і точність сприйняття, вони свідчать про добре відчуття тону, гармонії кольору. У пізніших працях уже переважатиме більш смілива кольорова пляма, сюжети стануть багатшими і тематично, і композиційно.

Радянський період — це час творчого росту художника. Зростає його професійна майстерність, поглиблюється зміст творів. Він стає учасником багатьох республіканських виставок образотворчого мистецтва, його роботи поповнюють приватні колекції знавців і шанувальників живопису у Франції, Німеччині, Канаді.
Козак плідно працює у жанрі портрета. Особливо вдалий “Портрет дружини”, виконаний у гамі стриманих кольорів. Стрижневий акцент — вольова задума на обличчя. Жодна деталь є зайвою і не послаблює враження від портрета, композиційне і колористичне вирішення якого виражає основний задум художника.

На початку 90-х років минулого століття, коли Україна стала незалежною державою, Олександр Козак відкрито повертається до сакральної теми. Він пише низку ікон, оригінальних за змістом, композицією та колоритом, котрі, як і його попередні живописні роботи, сповнені дивовижною енергетикою. Значний енергетичний вплив мають такі ікони: “Спаситель світу”, “Закон любові”, “Миколай Чудотворець” та інші. Їх виконано у стилі традиційного іконописання. Однак у кожній роботі художник творить, не порушуючи канони і залишаючись вірним головному призначенню ікони — зцілювати людську душу, приносити спокій і божу ласку.

Цю ласку випромінюють очі зображеної особи. Достатньо протягом певного часу пильно вдивлятись у них і вмить настають дивні зміни у підсвідомості, а дух ніби підноситься над щоденною метушнею. Новаторство автора найбільше виявлено в іконах “Матір Божа” і особливо — “Відродження”. Запалені свічки, сама постать Ісуса Христа і розмитий німб — усе наче зливається з вічним і безкінечним простором. Плавно і виразно виписана лише голова Спасителя, який сприймається поза простором і часом. Філософія буття набуває під пензлем художника сильної емоційної динаміки. Автор відкидає зайву деталізацію, використовує спрощені тони та лінії, але з чіткістю композиції виразно поєднується ідейна узагальненість.

Будучи вірним сакральній темі, Олександр Козак окрім ікон створює серію картин з біблійними сюжетами. Сильно вражають, зокрема, роботи “Христос з рибалками”, “Явлення Христа”. Вони написані реалістичною гладкою манерою. Проте це не лише ілюстрації до біблійних оповідань і притч. У поєднанні світлих-темних тонів і у промовистих елементах композиції проблискує зв’язок часів: минуле, сучасне і майбутнє постають як єдине ціле. Саме ця єдність часу і дивне позачасся стали основою філософсько-творчої концепції художника у його наступних роботах, де він виступає як новатор, творець індивідуального творчого напряму. Адже з роками змінюється довколишній світ, змінюється сама людина. І живопис змінюється, набуваючи нових рис і особливостей.

Ось такий він, Олександр Козак. Одні називають його традиційним ліриком і романтиком, інші — шукачем-новатором, а хтось — екстрасенсом-філософом. І кожен з них має рацію, адже творча натура митця багатогранна. Як і кожен художник, Олександр Козак іде своєю, неповторною дорогою, з якої видно не тільки сучасне, а й минуле та майбутнє. У його недавніх працях з новою силою розкривається майстерність і талант художника, який вбачає своє життя в тому, щоб виразити на полотні свою вразливу душу, виповісти тривоги і надії, щоб закликати людство творити у цьому світі добро і справедливість. Адже усі ми — і людина, і дерево, і птиця — єдині органічні часточки природи, породженої Великим Творцем.

Кажуть, художник, який відданий сакральному мистецтву, має талант від самого Всевишнього. У цьому можна пересвідчитись, переглянувши його власні виставки.

Матимемо надію, що нові роботи Олександра Козака ще довго милуватимуть наше око.

Підготував Степан Карачко,
краєзнавець [chernovstepan@mail.ru]

Літературний редактор – Юля Вінт [okoalka@ukr.net]


Tags: , ,