Красноїльська маланка 2012


Автентична, самобутня, традиційна, непопсова (на противагу Вашківецькій) – але вже не така й маловідома Красноїльська маланка.

Якщо раніше Ірина Пустиннікова розміщувала у себе фотозвіти з Красноїльська і в коментарях люди намагалися вгадати що це і де це – то цього року Красноїльськ уже не терра інкоґніта. Стільки крутих фотокамер давно не бачив в одному місці. Багато молоді приїхало з Києва спеціально на маланку, дізналися про неї в інтернеті.

Тобто з одного боку – Красноїльська маланка залишається автентичною і самобутньою, а з іншого – уже не така замкнута, стає, так би мовити, туристичним надбанням. Бачу в цьому певні ризики для цих давніх традицій – сподіваюсь, масовість заходу не спричинить до зниження його привабливості.

Надзвичайно цікаво приїхати 14-го січня до Красноїльська раніше і піти на якись кут селища – походити із маланкою, побачити як це відбувається по-справжньому, доки не перетворилося на масовий захід на майдані перед селищною радою. Селяни, маланка, і ніяких туристів – ще й з погодою цього року пощастило. В середньому господарі давали маланкарям 200 гривень – про що комендант маланки голосно оголошував кожного разу.
Потім, коли маланки сходяться на центральній дорозі і прямують до селищної ради – там уже купа народу, фото-відеокамер (мильничок, мобілок тощо), галасу; словом, далеко не так цікаво.

Години з другої перша маланка вже маланкує під селищною радою; далі – по черзі, аж до темноти; найефектніші маланки виступають десь із четвертої години.
Чекаємо на кіно від Дмитра Сухолиткого-Собчука, цього року вже має бути завершене.

Зараз дещо двоякі відчуття: з одного боку, хочеться донести до усіх про таку гарну традицію; з іншого боку – не хочеться, щоб туди наступного року “понаїхало” надто багато зайвих туристів:)

Як завжди, варто дивитися і читати про Красноїльську маланку в Ірини Пустиннікової;

Значно більше фото можна подивитися у нашому альбомі на Фейсбуці.

  • Alisa

    Дякую за фото і посилання на інші репортажі. Я навіть і не знала, що в минулому році гроші переможці ( Красноїльськ) так і не получили. Стидоба((

    • Я теж не знав, що вони гроші не отримали!
      АЛЕ, знаєте, у Красноїльську – СПРАВЖНЯ маланка, яка полягає у маланкуванні з вечора 13 січня, усю ніч, весь ранок, а після обіду – масове дійство перед селищною радою.
      тобто масовий захід у Красноїльську лише маленька частинка усього, такий собі підсумок;
      а так то кожна з кількох маланок у Красноїльську за цю добу збирає по селі немаленькі гроші: кажуть, торік одна з маланок зібрала 60000 гривень!
      Цього року в середньому давали 200 гривень у кожному домі

      • Alisa

        Які вони молодці! Головне, щоб це не стало тільки способом  заробітку. І саме підтримувати давні традиції і передавати їх новому поколінню. Я два рази була на Закаратті на Різдво. Ходили колядувати. Коляда була на церкву. Звичайно, ми ходили з ними, як гості. У кожному домі теж давали по 200 грн. А дітям, що приходили вночі на Різдво – по 10 -20 грн. І кожен господар хвалиться, щоб прийшло якнайбільше колядників. До наших друзів завітали 62 колядники)). 

      • Blacky

        сума пожертв маланці дуже сильно різниться від кута. Якщо в Дялі дають по 140 гривень з хати, то в Путні… ні, не скажу – не повірите просто.
        Гроші може сільрада за конкурс і отримала. але маланкарі не в курсі – і їм з того НІЧОГО взагалі не перепало.
         а фотографів таки ДУЖЕ багато.
        наступного року обіцяють готель – я дуже хочу побувати там ввечері 13-го, але туалет у вигляді будочки на дворі (ну якщо по хатах проситися) трохи відлякував – в мене особливий стан, з таким не жартують.
        Хоча відчуваю, що вже хочеться НОВОГО чогось. Перевершити враження маланки-2009, коли в них там був якийсь збій в програмі і ТРИ кути (Тражана, дял і Путна) вийшли на Штефана чел Маре ОДНОЧАСНО – а я стояла посеред цієї круговерті – вже не вийде ніколи, анпевне. То було фантастично (все-таки від року в рік кількість маланкуючих зменшується). 

  • Ljudmila

    Дмитро Сухолиткий- СобчУк, а не СобчАк:):)

  • Blacky

    сума пожертв маланці дуже сильно різниться від кута. Якщо в Дялі дають по 140 гривень з хати, то в Путні… ні, не скажу – не повірите просто.Гроші може сільрада за конкурс і отримала. але маланкарі не в курсі – і їм з того НІЧОГО взагалі не перепало.
     а фотографів таки ДУЖЕ багато.
    наступного року обіцяють готель – я дуже хочу побувати там ввечері 13-го, але туалет у вигляді будочки на дворі (ну якщо по хатах проситися) трохи відлякував – в мене особливий стан, з таким не жартують.
    Хоча відчуваю, що вже хочеться НОВОГО чогось. Перевершити враження маланки-2009, коли в них там був якийсь збій в програмі і ТРИ кути (Тражана, дял і Путна) вийшли на Штефана чел Маре ОДНОЧАСНО – а я стояла посеред цієї круговерті – вже не вийде ніколи, анпевне. То було фантастично (все-таки від року в рік кількість маланкуючих зменшується). 

  • Pingback: Anonymous()





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото