Жан Побе, кіноклуб Картон: хочу, аби кіно сприймалось як вид мистецтва, а не як засіб розваги

Жан Побе. Якісь формальності про себе говорити, мабуть, не хотілося б. Освіта вища, ІТ-сфера. Якщо абстрактно, то мою зайнятість можна поділити на три частини: заробіток грошей прийнятним для власного світогляду способом, сприяння/допомога тим, хто створює (мистецький менеджмент/організація) та продукування власного. Всі три напрямки вважаю для себе обов’язковими. Кожен ж з них, за умови відсутності двох інших, вважаю безглуздим або нездійсненним. Також займаюсь алтимат фрізбі (це такий командний вид спорту з літаючим диском). Люблю подорожувати. Роблю тільки те, що подобається і те, чого хочеться. Надіюсь так буде завжди. [більше про Жана Побе тут – ред.]

Місію кіноклубу Картон можемо бачити у маніфесті (vk.com/topic-21876799_26433179); що б ви до цього додали? Чи, може, сформулювали щось простіше, менш сухою мовою?

По-перше я прагну створити якісний осередок, довготривалий продукт, в якому важлива кожна деталь. По-друге хочу, аби кіно не сприймалось як скороминуща розвага, а саме як вид мистецтва, дуже цікавий вид, адже є синтетичним, з безліччю можливостей. Я планую, що відвідування кіноклубу буде цікавим як тим, хто знається на кінематографі (поскільки показуємо або не надто відомі, або відомі в певних колах фільми), так і тим, хто тільки починає пізнавати (адже демонструємо і те, що вже стало класикою чи підручниками для спец. ВУЗів).

Також хотілося б засобоми соціальних мереж чи блогу сповіщати підписників/відвідувачів кіноклубу про актуальні кіноподії, кіноновини, тощо.

Звідки у вас естетичний кіно-смак, як він формувався; звідки ви знаєтесь на кінематографії?

Довгий час цікавлюсь кіно, читаю тематичну літературу, відвідую відповідні ресурси, намагаюсь переглядати якомога більше фільмів. Певний досвід та деякі переконання і сформували смак, погляди. Знатись на кінематографі і мати естетичний смак це ДЕЩО різні речі.

Картон – кіноклуб, тобто передбачає якесь членство; скільки наразі членів кіноклубу, яким чином це членство встановлюється і визначається?

Наразі Картон — неформальний осередок, членства немає. Якщо така необхідність визріє, то будуть визначені умови, правила, можливості та обов’язки для членів.

Щодо місць показів. За останні кілька місяців ви змінили кілька місць показів (Світ-арт, Німецький дім) – чому? Вони були непідходящими, чи вони відмовилися від співпраці? Літкафе – це «надовго», як думаєте? Вам тут подобається, зручно проводити покази, місця не мало?

Точніше кав’ярня „Золотий дукат”, а не галерея. Так, дана кав’ярня чисто технічно була не надто підходящою (це пов’язано з встановленням екрану). Зал Німецького Дому — прекрасне місце для кіноклубу, проте наразі саме найзручнішим і найзатишнішим для нас є Literatur Cafe. І ми там, думаю, надовго. Не бачу ніяких причин, чому б наші покази могли проходити деінде. Місця для щотижневих показів абсолютно достатньо(кав’ярня вміщує 45 чоловік). Покази конкурсних програм якихось фестивалів звісно відбуватимуться інших місцях, в більших залах.

Скільки в середньому людей приходить на ваші покази? Який їх середній вік? Чи відбуваються потім якісь активні обговорення?

Від 25 до 45. Зазвичай 30-35. Середній вік, як на мене, 20-23 роки. Точно сказати не можу.

Так, обговорення вже стали невід’ємною частиною показів, що тішить.

«Картон» досить співзвучно з «Компот» – це випадковість? Чи ходили ви на покази короткометражок від «Компоту» в Шепетівці, чи він надихнув вас якось на створення власного кіноклубу?

Співзвучно? А Apple та Аriston теж співзвучно? Бо починаються з однакової літери? Звісно, випадковість. Так, був на кількох показах. Ні, не Компот надихнув. Надихнула діяльність кіноклубів, що діють в Києві, Львові та інших містах. Ну, і звісно ще „надихнув” пустуючий кінотеатр в Сторожинці, адже саме там був створений і більше року діяв Картон, а лише опісля переїхав до Чернівців, хоча більшість думає, що наш кіноклуб щойно створений і молодий. (ось список всіх показів, що відбулись за різних схем в різних місцях: vk.com/topic-21876799_26434087)

Необхідно зауважити також, що порівняння Компоту і Картону є некоректним, адже перший спеціалізувався тільки на короткометражному кіно одного фестивалю, а останній є широкопрофільним, має більше цілей і є саме кіноклубом в повній мірі. Формат ж Компоту був близький скоріше до формату кінотеатру. Але кінотеатру якісного, за що організаторам, звісно, всі мали б бути дуже вдячні. Насправді мені особисто дуже шкода, що наразі Компот недіючий.

Як люди дізнаються про покази – тільки із ВКонтакте? Чи ви ще якось поширюєте інформацію про кіноклуб і про покази?

Так. Дізнаються, в основному, з соціальної мережі, бо це впершу чергу найефективніше. Крім того в кожній конкретній зустрічі/описі показу завжди є цікава інформація про фільм, багато посилань на статті про режисера, цікаві цитати, тощо.

Також ми поширюємо інформацію про кіноклуб засобами поліграфічної реклами.

Ну, і для постійних відвідувачів створена можливість підписки на СМС-розсилку задля нагадування в день кожного показу: vk.com/topic-21876799_26461342

Картон позиціонує себе як некомерційний кіноклуб. Чи є безкоштовними покази? Якщо ні, то яка їх вартість?

Так, наразі покази є безкоштовними. Обов’язковий клубний внесок був встановлений лише не період діяльності кіноклубу в залі Німецького Дому. Він становив 5 грн, що дозволяло хоча б частково покривати витрати кіноклубу (оренда залу, проектора, СМС-нагадування, і т.д.). До цього періоду вхід був завжди вільним, а витрати покривались моїми власними засобами та благодійними внесками.

Кіно, яке ви показуєте – ви враховуєте побажання членів кіноклубу, чи це усе ж більше ваш власний вибір? Чи прислухаєтеся ви взагалі до побажань, порад тощо від глядачів?

Вибір фільмів, що демонструються кіноклубом, базується на моєму естетичному смаці, проходить кілька так званих фільтрів (якість, актуальність, відповідність схемі, тощо). Поки порад я не отримував, відвідуваність кількісно стабільна або й зростаюча. Тим більше поки не бачу від кого можна отримати якісну/обгрунтовану пораду чи побажання. Плюс стовідсотково впевнений у тому, що обираю для показів, оскільки приділяю цьому багато часу та враховую досвід, помилки, напрацювання багатьох кіноклубів України та країн колишнього СРСР. Якщо в подальшому будуть вартісні побажання, — обов’язково прислухаюсь.

Кіно, яке ви показуєте – ви берете його з торентів чи файлообмінників, тобто це піратська продукція?

Так. Фільми в основному беруться з інтернету, проте є винятки (наприклад фестивальні покази)

Чи є у вас конкретний план розвитку кіноклубу як організації до кінця цього року, чи можете поділитися якимись моментами? Наприклад, може, у вас тривають перемовини з фестивалями абощо? Може, у вас у планах є якісь зміни формату тощо?

Найближчим часом покази відбуватимуться за поточною схемою.(принаймні протягом двох наступних місяців)

1-ий Чт міс. – Абсурд і снування. Смерть як єдине незаперечне
2-ий Чт міс. – Чоловіче/жіноче. Щастя не найголовніше
3-ій Чт міс. – Мистецтво заради мистецтва. Втечі і сублімація
4-ий Чт міс. – Людина людині. R сам, Я з усіма

Покази конкурсних програм фестивалів плануються, мабуть, на літо. Домовленності в принципі вже є. Яких саме фестивалів оголосимо трохи згодом.

До речі ми вже демонстрували наприклад фільми-фіналісти Ірпінського міжнародного кінофестивалю vk.com/event27950728, хоча на той час про це мало кому було відомо і все проходило у дуже камерній атфосфері.

Чи будуть у кіноклубу літні канікули?

Ні. Канікул не буде. Працюватимемо без перерв.

Чи достатньо вам представництва ВКонтакте, не маєте намір створити сайт, вийти в інші соцмережі?

Поки достатньо. Сайт, можливо, і створимо, проте саме зараз у мене немає на це часу. Щодо інших соц мереж, то, чесно кажучи, з часом хотілося б, аби кіноклуб не залежав від соц мережі, як ЗМІ, а всі вже й по замовчуванню знали про покази, звикли до них.

Чи задоволені ви тим, як розвивається кіноклуб? Тим, як він функціонує зараз? Чого, на вашу думку, йому ще бракує?

Все відповідає моїм сподіванням і планам. Та незважаючи на це, буду робити все можливе, аби Картон ставав кращим. Мені хочеться аби глядач був більш вимогливішим, досвідченнішим в сфері кіно, хоча розумію, все буде з часом.

Хто ваша аудиторія зараз: це така аудиторія, яку ви і хотіли? Чи будете намагатися достукатися і до якоїсь іншої? Якщо так, то яким чином, через які канали комунікації?

Не можу сказати, що мені хотілося якоїсь конкретної аудиторії відразу, в першу чергу створювався осередок. Аудиторія відфільтрується, утвориться сама по собі за сприяння діяльності кіноклубу. Я, думаю, що вже є когорта людей, які розуміють для чого це все і цінують. До всіх інших ж достукатися можна лише поступовим, поетапним і стабільним функціонуванням клубу.

Які критерії успіху кіноклубу ви приймаєте для себе? Що має статися, щоб ви відмовилися від роботи над проектом?

Перший критерій — постійний розвиток, вдосконалення, поетапних змін, вигадування чогось нового. А саме: нових схем, нових підходів, нестандартних показів, нових зв’зків.

Другий — стабільно зростаюча аудиторія, відфільтровування аудиторії.

Кіноклуб це довготривалий/неодноразовий проект і, аби сказати, що він відбувся, необхідно, щоб діяв якийсь певний час, випрацював аудиторію, можливо змінив ставлення певної кількості людей до кіномистецтва, тощо.

Поки часу у мене вистачає, отже, немає нічого, що могло б стати причиною відмови від роботи.

Що ще хотіли б додати про кіноклуб?

Кіноклуб «Картон» є однією з складових частин більшого, об’ємного проекту «Дзестра», інформація про діяльність і плани котрого з’явиться найближчим часом.

Інтерв’ю взяв Микола Костинян для Буковини онлайн, публікується в повному обсязі
фото і лого надані Жаном Побе; а також довідкові матеріали:
Ноосфера кіноклубів
,
Мария Муратова: «Украинский зритель разучился самостоятельно мыслить»





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото