Квитки продаються у касі театру за адресою: вул. М. Лисенка, 2.
Каса працює з 11.00 до 14.00 та з 15.00 до 19.00
dramtheater.cv.ua
(с) Наталка Федорович, завліт Театру

Добре знаний твір, жива музика на сцені, гарні декорації, костюми – простий секрет завжди актуальної вистави. Із тих, які варто мати в репертуарі.
Глядачі (майже повна зала), здається, вподобали нову виставу. Багато сміялися, після антракту (суб’єктивно) ніхто не втік. Дуже гарний образ Лопуцьковського, розкішна Аграфена Семенівна (а у нас в Петербурге…), цікава Евжені (“машермери”). Можливо, надто звичний образ “злої” доньки Тпрунькевича.
Були співи під оркестр – здається, вони звучали краще, ніж раніше (раніше часто через гучну музику було важко слухати пісню). Дуже вдале рішення з оркестром на сцені: коли він не грає – не заважає і не відволікає увагу. Музиканти класно “зіграли” свійських тварин, теж цікаве рішення.

Скворцов (племінник генерала!), капітан російської армії з досконалою (звісно ж) французькою та зверхнім ставленням до малоросії і малоросів (“Присенька, право, очень мила; имеет странности, но я, женясь, с моими кузинами ее перевоспитаю…”) – однозначно не був схожим на такого. Було б добре, якби він говорив російською все ж без “малороського” акценту. Цікаво як виглядатиме у цій ролі інший актор. Прісенька також не виглядала переконливо – втім, історія ніби й розгортається довкола цих персонажів, але на сцені вони не були визначальні.

Розважальний момент зі злою донькою Тпрунькевича – “на любителя”. Хоча “мущіна, виключи мабілу” (не пам’ятаю дослівно) глядачам явно сподобалося.

Денис Поліщук, як завжди, опинився без штанів. Уже добра, так би мовити, традиція – Денис Поліщук в трусах. Втім, глядачам (як і минулого разу) дуже навіть сподобалося. Крім того, стилістика нижньої білизни його персонажів може стати надійним індикатором “класичності” чи “сучасності” постановки – для тих, хто в цьому не надто чи в разі якихось сумнівів.

Не дуже класичний персонаж – Смерть з косою (здається, справжньою). Вносила неабияке пожвавлення серед глядачів. Правда, залишилася ні з чим – хоча дуже вболівала коли хтось мав публічний намір звести рахунки з життям.

Як бачимо, постановка дійсно класична:)

Багато фото дивимось в альбомі на ФБ.

Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Віталій Денисенко
Художник-постановник – Наталія Руденко-Краєвська
Диригент – Володимир Шнайдер
Хормейстер – Тетяна Д’яченко
Балетмейстер – Денис Орновицький

Форум проходив в п’ять паралельних потоків: інтернет-бізнес, інтернет-реклама, соціальні медіа, інтернет технології та потік без назви, який включав в себе позапрограмні заходи такі як прес-конференції, майстер-класи доповідачів, навчальні семінари та презентації.

Крім того по периметру виставкового центру розкинулись стенди відомих (і не дуже) ІТ-компаній, які заманювали учасників форуму різноманітними конкурсами з призами, спеціальними пропозиціями та красивими дівчатами модельної зовнішності :)

Тепер коротко про найцікавіші моменти доповідей, на які встиг потрапити.

Вступне слово взяв Олександр Ольшанский (президент холдингу Internet Invest Group). Зокрема, він зазначив, що на даний момент такі багатства як корисні копалини стають відігравати все меншу роль в благополуччі країн. Країни почали конкурувати в сфері розвитку інформаційних технологій, створюючи умови на законодавчому рівні, стимулюючи працівників галузі матеріально. Такий інтерес зумовлений тим, що ринок контенту на даний момент більший від ринку зброї та нафти разом узятих.

Доповідач зупинився на гострому питанні відсталості законодавства України про права на інтелектуальну власність в інтернеті. Зараз існує реальна небезпека ухвалення закону за яким, якщо Вас запідозрять у піратстві, відповідні органи будуть мати право вломитись у Ваш дім, вилучити комп’ютер і при виявленні на ньому неліцензійної продукції власнику загрожує цілком реальний тюремний строк. Мова йде про законопроект під номером 6523. Від його ухвалення може постраждати кожний дев’ятий з десяти українських інтернет-користувачів.

Далі доповідав Мохаммед Гавдат (представник Google). Його виступ базувався на порівняні технологій минулого та сучасності, показавши тим самим наскільки стрімко розвиваються технології. Почав з того що сучасні смартфони за показниками процесорної потужності та об’єму оперативної пам’яті перевершують ноутбуки випущені всього декілька років тому. Згадав він також про швидкість модемного доступу до інтернету в його молодості і про те, що його син скаржиться на занадто повільний інтернет в 30 Мб/с.

Далі трішки статистичної інформації:
●       протягом 2000 року було зроблено близько 80 мільярдів фотознімків (на всі фотоприлади), у 2011 році – 3,5 трильйони;
●       85% населення планети має доступ до мобільного зв’язку, проте лише 80% живуть в електрифікованих домах;
●       в Індії більше людей мають доступ до інтернету ніж тих, хто має вдома туалет;
●       щодня народжуються близько 490 000 немовлят і активовується 850 000 Android-смартфонів;
●       пошуковим сервісом Google користуються більше 2 мільярдів людей щодня і кожного дня 16% пошукових запитів нові;
●       на YouTube щохвилини завантажується 60 годин відео;
●       близько 1 мільйона iPhone було продано за перший вікенд продажів, а соціальна мережа  Google+ виросла до 10 мільйонів за тиждень (більше 100 мільйонів за півроку);
●       для проведення інтернету в більшість домів знадобилось 15 років, а для телебачення цей строк становив 100 років;
●       кожен десятий кіт в США має свою сторінку в Facebook.

Також в доповіді зазначалось, що економіка та інтернет дуже тісно пов’язані:
●       у Великобританії компанії які не мають інтернет-сайтів зростають до 4-8 разів повільніше за своїх конкурентів;
●       від 0,8 до 6,3% ВВП (залежно від країни) створюється з допомогою глобальної мережі.

Далі представник Google розповів що в сучасному світі є можливість визначати результати результатів голосувань ще до їх закінчення. Наприклад, результат пісенного конкурсу Євробачення можна дізнатись за кількістю пошукових запитів – люди шукають пісні, які їм сподобались.

Не обійшлося без легкої реклами продукту компанії навколо якого вже давно роїться багато чуток. Мова йде про окуляри доповненої реальності. Доповідач показав рекламний ролик та пообіцяв що найближчим часом нас чекає ще багато технологічних проривів.

Євген Галкін (Google Україна) розповідав про медійну мережу Google (Google Display Network) та її можливості в просуванні сайтів та розвитку інтернет-бізнесу. Цей сервіс дозволяє розширити Вашу рекламну кампанію на 3 мільйони сайтів що входять до цієї мережі. Замовлена Вами реклама завжди релевантна, оскільки вона підбирається відповідно до ключових слів на сторінці, тому вона показується лише зацікавленій аудиторії.

Є можливість показу реклами лише у певних географічних регіонах. Це може бути важливо у випадках малих інернет-магазинів, що працюють лише в декількох містах. Існує опція відображення реклами на сайтах певної тематики з близько 1500 варіантами для вибору.

Серед іншого є вбудований редактор медійної реклами, налаштування часу доби відображення реклами, виключенння зі списку певних сайтів, на яких небажана поява Вашої реклами, налаштування частоти показу реклами одному й тому ж самому відвідувачу, деталізовані звіти про ефективність вкладення коштів в рекламні кампанії. Для використання всіх цих можливостей даного інструменту компанії варто лише зареєструватись в Google AdWords.

Відповідаючи на питання залу представник Google запевнив що дані акаунтів користувачів сервісів Google ніяким чином не використовуються задля забезпечення таких рекламних кампаній.

ІгорАшманов (Ашманов і Партнери) розповів про інтернет-маркетинг на різноманітних платформах в мережі та поза нею. Як виявилось, платформою може бути як інтернет-сайт так і реклама на асфальті і навіть комп’ютерний вірус. Маркетологи знаходять кожного разу нові (як легальні так і не дуже) шляхи доставки інформації про продукт до споживачів. Доповідач показав на конкретних прикладах еволюцію платформ і що кожна з них у своєму розвитку прямує до автоматизації та безкоштовного доступу до контенту. Зазначив також що просуванням продукту на різних платформах мають займатись різні люди. Тобто в компаніях повинні бути фахівці по кожній платформі окремо.

Сергій Петренко (генеральний директор Янедекс.Україна) поділився деякими елементами системи розробки продуктів з власного досвіду. Зокрема порадив кидати роботу над сервісом якщо за місяць немає готового прототипу, користуватись лише існуючими вже інструментами і не намагатись заново винайти велосипед, оскільки на таке потрібно багато ресурсів.

Промова Слави Баранского (співвласник компанії Буферна Бухта) була дуже надихаючою. Він дав загальні настанови новачкам в галузі ІТ зі створення власних продуктів та подальшої їх реалізації.

Ключові поради:
●       створюйте те, в що самі вірите;
●       продукт має бути sexy;
●       користуйтесь усіма доступними платформами для просування;
●       не бійтеся конкурентів якщо впевнені в своїй ідеї;
●       перевіряйте гіпотези на практиці;
●       уникайте партнерів (робіть все самі);
●       працюйте з тими з ким Вам подобається працювати;
●       демонструйте свою віру в продукт світу;
●       наймайте найкращих, а не лояльних;
●       не хворійте.

Бас Годска (директор з маркетингу KupiVIP.ru, засновник Acrobator.com) в своєму короткому виступі закликав завжди робити нові помилки, тобто пробувати і не боятись втрачати гроші на невдачах. Невдачі приносять досвід, який цінніший за втрачені мільйони.

Перше на що звертає увагу інвестор під час розгляду вашої ідеї це команда – зазначається у доповіді Олени Владімірскої (засновник PRUFFI.ru). Саме від правильного підбору правильних людей залежить успіх справи. Олена радить ніколи не розміщувати вакансію на потрібну Вам людину для реалізації стартапу. Замість цього потрібно шукати її серед друзів, друзів друзів і так далі. Аж допоки не знайдете. При чому попередила що 90% відгуків на Вашу пропозицію буде шлаком.

Також доповідач радить не наймати друзів, не роздавати частки компанії, яка ще не працює (ви можете втратити мільйони), намагатись реалізувати ідею командою з не більш ніж 3-4 людини бо це головний принцип побудови стартапів – мобільність.

Форум закінчився підведенням підсумків та роздачею призів від спонсорів.

Через велику кількість потоків та доповідачів було важко потрапити на всі цікаві для себе доповіді, тому довелось вибирати виходячи з імен виступаючих та тем доповідей. Решту інформації доведеться знаходити в відеозаписах форуму. Організатори обіцяли викласти матеріал через кілька днів по завершенні.

Загалом враження від форуму позитивні. Деякі незручності створювала відсутність доступу до інтернету. Wi-Fi на форумі звичайно працював, але пропускної спроможності обладнання виявилось недостатньо. Порадувала величезна кількість різноманітного печива (близько 500 кг), 15 кавових машин, бутильована вода, столики (для того щоб всім цим поласувати), та зона відпочинку з м’якенькими пуфиками.

Головною метою проведення таких форумів, думаю, є не стільки доповіді “бувалих”, хоча вони й дуже корисні, а можливість учасників поспілкуватись з доповідачами, задати питання, поділитись ідеями і навіть знайти інвестора для своїх грандіозних проектів.

Сергій Гатеж (@gatezh) для Буковина онлайн

Місію кіноклубу Картон можемо бачити у маніфесті (vk.com/topic-21876799_26433179); що б ви до цього додали? Чи, може, сформулювали щось простіше, менш сухою мовою?

По-перше я прагну створити якісний осередок, довготривалий продукт, в якому важлива кожна деталь. По-друге хочу, аби кіно не сприймалось як скороминуща розвага, а саме як вид мистецтва, дуже цікавий вид, адже є синтетичним, з безліччю можливостей. Я планую, що відвідування кіноклубу буде цікавим як тим, хто знається на кінематографі (поскільки показуємо або не надто відомі, або відомі в певних колах фільми), так і тим, хто тільки починає пізнавати (адже демонструємо і те, що вже стало класикою чи підручниками для спец. ВУЗів).

Також хотілося б засобоми соціальних мереж чи блогу сповіщати підписників/відвідувачів кіноклубу про актуальні кіноподії, кіноновини, тощо.

Звідки у вас естетичний кіно-смак, як він формувався; звідки ви знаєтесь на кінематографії?

Довгий час цікавлюсь кіно, читаю тематичну літературу, відвідую відповідні ресурси, намагаюсь переглядати якомога більше фільмів. Певний досвід та деякі переконання і сформували смак, погляди. Знатись на кінематографі і мати естетичний смак це ДЕЩО різні речі.

Картон – кіноклуб, тобто передбачає якесь членство; скільки наразі членів кіноклубу, яким чином це членство встановлюється і визначається?

Наразі Картон — неформальний осередок, членства немає. Якщо така необхідність визріє, то будуть визначені умови, правила, можливості та обов’язки для членів.

Щодо місць показів. За останні кілька місяців ви змінили кілька місць показів (Світ-арт, Німецький дім) – чому? Вони були непідходящими, чи вони відмовилися від співпраці? Літкафе – це «надовго», як думаєте? Вам тут подобається, зручно проводити покази, місця не мало?

Точніше кав’ярня „Золотий дукат”, а не галерея. Так, дана кав’ярня чисто технічно була не надто підходящою (це пов’язано з встановленням екрану). Зал Німецького Дому — прекрасне місце для кіноклубу, проте наразі саме найзручнішим і найзатишнішим для нас є Literatur Cafe. І ми там, думаю, надовго. Не бачу ніяких причин, чому б наші покази могли проходити деінде. Місця для щотижневих показів абсолютно достатньо(кав’ярня вміщує 45 чоловік). Покази конкурсних програм якихось фестивалів звісно відбуватимуться інших місцях, в більших залах.

Скільки в середньому людей приходить на ваші покази? Який їх середній вік? Чи відбуваються потім якісь активні обговорення?

Від 25 до 45. Зазвичай 30-35. Середній вік, як на мене, 20-23 роки. Точно сказати не можу.

Так, обговорення вже стали невід’ємною частиною показів, що тішить.

«Картон» досить співзвучно з «Компот» – це випадковість? Чи ходили ви на покази короткометражок від «Компоту» в Шепетівці, чи він надихнув вас якось на створення власного кіноклубу?

Співзвучно? А Apple та Аriston теж співзвучно? Бо починаються з однакової літери? Звісно, випадковість. Так, був на кількох показах. Ні, не Компот надихнув. Надихнула діяльність кіноклубів, що діють в Києві, Львові та інших містах. Ну, і звісно ще „надихнув” пустуючий кінотеатр в Сторожинці, адже саме там був створений і більше року діяв Картон, а лише опісля переїхав до Чернівців, хоча більшість думає, що наш кіноклуб щойно створений і молодий. (ось список всіх показів, що відбулись за різних схем в різних місцях: vk.com/topic-21876799_26434087)

Необхідно зауважити також, що порівняння Компоту і Картону є некоректним, адже перший спеціалізувався тільки на короткометражному кіно одного фестивалю, а останній є широкопрофільним, має більше цілей і є саме кіноклубом в повній мірі. Формат ж Компоту був близький скоріше до формату кінотеатру. Але кінотеатру якісного, за що організаторам, звісно, всі мали б бути дуже вдячні. Насправді мені особисто дуже шкода, що наразі Компот недіючий.

Як люди дізнаються про покази – тільки із ВКонтакте? Чи ви ще якось поширюєте інформацію про кіноклуб і про покази?

Так. Дізнаються, в основному, з соціальної мережі, бо це впершу чергу найефективніше. Крім того в кожній конкретній зустрічі/описі показу завжди є цікава інформація про фільм, багато посилань на статті про режисера, цікаві цитати, тощо.

Також ми поширюємо інформацію про кіноклуб засобами поліграфічної реклами.

Ну, і для постійних відвідувачів створена можливість підписки на СМС-розсилку задля нагадування в день кожного показу: vk.com/topic-21876799_26461342

Картон позиціонує себе як некомерційний кіноклуб. Чи є безкоштовними покази? Якщо ні, то яка їх вартість?

Так, наразі покази є безкоштовними. Обов’язковий клубний внесок був встановлений лише не період діяльності кіноклубу в залі Німецького Дому. Він становив 5 грн, що дозволяло хоча б частково покривати витрати кіноклубу (оренда залу, проектора, СМС-нагадування, і т.д.). До цього періоду вхід був завжди вільним, а витрати покривались моїми власними засобами та благодійними внесками.

Кіно, яке ви показуєте – ви враховуєте побажання членів кіноклубу, чи це усе ж більше ваш власний вибір? Чи прислухаєтеся ви взагалі до побажань, порад тощо від глядачів?

Вибір фільмів, що демонструються кіноклубом, базується на моєму естетичному смаці, проходить кілька так званих фільтрів (якість, актуальність, відповідність схемі, тощо). Поки порад я не отримував, відвідуваність кількісно стабільна або й зростаюча. Тим більше поки не бачу від кого можна отримати якісну/обгрунтовану пораду чи побажання. Плюс стовідсотково впевнений у тому, що обираю для показів, оскільки приділяю цьому багато часу та враховую досвід, помилки, напрацювання багатьох кіноклубів України та країн колишнього СРСР. Якщо в подальшому будуть вартісні побажання, — обов’язково прислухаюсь.

Кіно, яке ви показуєте – ви берете його з торентів чи файлообмінників, тобто це піратська продукція?

Так. Фільми в основному беруться з інтернету, проте є винятки (наприклад фестивальні покази)

Чи є у вас конкретний план розвитку кіноклубу як організації до кінця цього року, чи можете поділитися якимись моментами? Наприклад, може, у вас тривають перемовини з фестивалями абощо? Може, у вас у планах є якісь зміни формату тощо?

Найближчим часом покази відбуватимуться за поточною схемою.(принаймні протягом двох наступних місяців)

1-ий Чт міс. – Абсурд і снування. Смерть як єдине незаперечне
2-ий Чт міс. – Чоловіче/жіноче. Щастя не найголовніше
3-ій Чт міс. – Мистецтво заради мистецтва. Втечі і сублімація
4-ий Чт міс. – Людина людині. R сам, Я з усіма

Покази конкурсних програм фестивалів плануються, мабуть, на літо. Домовленності в принципі вже є. Яких саме фестивалів оголосимо трохи згодом.

До речі ми вже демонстрували наприклад фільми-фіналісти Ірпінського міжнародного кінофестивалю vk.com/event27950728, хоча на той час про це мало кому було відомо і все проходило у дуже камерній атфосфері.

Чи будуть у кіноклубу літні канікули?

Ні. Канікул не буде. Працюватимемо без перерв.

Чи достатньо вам представництва ВКонтакте, не маєте намір створити сайт, вийти в інші соцмережі?

Поки достатньо. Сайт, можливо, і створимо, проте саме зараз у мене немає на це часу. Щодо інших соц мереж, то, чесно кажучи, з часом хотілося б, аби кіноклуб не залежав від соц мережі, як ЗМІ, а всі вже й по замовчуванню знали про покази, звикли до них.

Чи задоволені ви тим, як розвивається кіноклуб? Тим, як він функціонує зараз? Чого, на вашу думку, йому ще бракує?

Все відповідає моїм сподіванням і планам. Та незважаючи на це, буду робити все можливе, аби Картон ставав кращим. Мені хочеться аби глядач був більш вимогливішим, досвідченнішим в сфері кіно, хоча розумію, все буде з часом.

Хто ваша аудиторія зараз: це така аудиторія, яку ви і хотіли? Чи будете намагатися достукатися і до якоїсь іншої? Якщо так, то яким чином, через які канали комунікації?

Не можу сказати, що мені хотілося якоїсь конкретної аудиторії відразу, в першу чергу створювався осередок. Аудиторія відфільтрується, утвориться сама по собі за сприяння діяльності кіноклубу. Я, думаю, що вже є когорта людей, які розуміють для чого це все і цінують. До всіх інших ж достукатися можна лише поступовим, поетапним і стабільним функціонуванням клубу.

Які критерії успіху кіноклубу ви приймаєте для себе? Що має статися, щоб ви відмовилися від роботи над проектом?

Перший критерій — постійний розвиток, вдосконалення, поетапних змін, вигадування чогось нового. А саме: нових схем, нових підходів, нестандартних показів, нових зв’зків.

Другий — стабільно зростаюча аудиторія, відфільтровування аудиторії.

Кіноклуб це довготривалий/неодноразовий проект і, аби сказати, що він відбувся, необхідно, щоб діяв якийсь певний час, випрацював аудиторію, можливо змінив ставлення певної кількості людей до кіномистецтва, тощо.

Поки часу у мене вистачає, отже, немає нічого, що могло б стати причиною відмови від роботи.

Що ще хотіли б додати про кіноклуб?

Кіноклуб «Картон» є однією з складових частин більшого, об’ємного проекту «Дзестра», інформація про діяльність і плани котрого з’явиться найближчим часом.

Інтерв’ю взяв Микола Костинян для Буковини онлайн, публікується в повному обсязі
фото і лого надані Жаном Побе; а також довідкові матеріали:
Ноосфера кіноклубів,
Мария Муратова: «Украинский зритель разучился самостоятельно мыслить»

Окрім уже знайомих виконавців (повний перелік тут) виступатимуть і “свіжі”, ось невеличке їх відео-представлення:

А також класне відео як виглядає фестивальне у прискореному режимі:

Дивимося фото і враження від наших чернівецьких, які побували на фесті минулого року;

Слідкуйте за останніми новинами у офіційних представництвах Sziget:

http://www.facebook.com/SzigetFestival

http://twitter.com/szigetofficial

http://www.youtube.com/user/szigetofficial

Хто планує їхати? Sziget це і так Подія, а 20-й ювілейний февстиваль – важко навіть уявити:)