Історичні документи не варто фальсифікувати

Уперше наше місто згадується в грамоті молдовського господаря Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року. Ця згадка про Чернівці пов’язана з розвитком торгівлі у регіоні наприкінці ХIV століття. Політичне зближення Молдови та Польщі сприяло налагодженню торговельних відносин між ними. Велику роль у цьому відіграла мирна політика Олександра Доброго. Цей воєвода після тривалих переговорів із львівськими купцями 8 жовтня 6919 року за молдавським літочисленням, що відповідає 8 жовтня 1408 року, видав торгову грамоту. Вона була написана церковнослов’янською мовою, яка тоді широко використовувалася в Молдові для складання таких документів. Тут вперше йдеться про Чернівці під точно визначеною датою. Фрагмент грамоти у перекладі звучить так:
Божою милістю, ми Олександр воєвода господар землі Молдавською уклав з послами і купцями граду Львова наступний митний договір як вони повинні ходити товарами в нашу країну, заплативши митниці менше ніж раніше, а саме: Ті Львівні, які захочуть привести срібло в нашу країну, спочатку продадуть нам скільки нам буде потрібно, а що залишиться, продадуть і іншим…

“У Чернівцях від німецького воза мито – 4 гріш, від вірменського – 6 грошів, від великої рогатої худини – один гріш, від 10 свиней – один гріш. Таке мите чернавське. У Чернівцях вози не перевіряти, достатньо того, хто купець завіряє, що він не має заборгованого товару: куниць, срібла, воску та добрих коней місцевою породи Від воза з рибою платиться також мито, також як і від остальних.”

Це все те, що ми можемо зробити для нашого господаря, короля Польщі, всієї Галичини і Подолії і ми присягаємося зберегти у віка століть, не змінивши нічого з того що написали вище по християнському звичаю…

Свідками при складанні цього договору були: Пан Юрій староста, пан Міхайло з Дорохоя, пан Влад з Сирета, пан Оане Ворник з Сучави, пан Яцько, пан Ляш пахарник, а з боку міста Львова були свідками посли: Мачико Куліковськи, Земірстан Ханес, Ханес Верзест, Русявий Никліус і писар Львова Ханес. Для більшої вірності ми довірили нашому вірному братові Логофету написати і ставити наш великий герб.

Сучава, 6910, жовтень 8.

Львів’яни отримували право мати в Сучаві свій будинок, тобто свій офіс, але в якому не мали права тримати корчму або варити пиво. За порушення цих заборон Львів’яни ризикували залишитися без цього будинку…
Текст, який безпосередньо торкаєтся стягнення митних зборів у Чернівцях займає не більше 7-8%. Зміст решти тексту стосується інших міст і населених пунктів, як Молдови так і Польщі, Угорщини, Мунтенії, Валахиі, Галичини, Подолії. Наведемо назви цих населених пунктів у порядку їхньої появи у договорі. Черновіц, Львів, Сучава Четатя Албе (Аккерман), Тігина (Бендери), Бакеу, Бістріца, Бая, Молдавіца, Брашов, Тротуш, Каменіца (Каменец-подольськ), Дорохой, Сирет, Хотін, Роман, Нямц (Пятра-нямц), Бирлад.
До статті слово «Чернівці» зустрічається в документі 6 разів, Львів – 5, Сучава – 19, Тігина —2 рази. У грамоті згадується всього 22 населених пункти.
Уперще цей документ почали шукати, ще сто років тому, коли наше млавне місто святкувало свою ювілейну дату – 500-річчя.
Мої пошуки грамоти тривали 2 роки і 20 жовтня 2007 року прийшов лист з Державного Історичного музею за підписом кандидата історичних наук Андрія Дмитровича Яновського, що грамота є в відділі письмових згадок, фонд №17опис №2 одиниця зберігання 116 і вони готові надати архівові та місту копію грамоти. Як вона потрапила до Москви і там зберігалась у чудовому стані до сьогодні залишається загадкою?

Але, на жаль, місцева влада сфальсифікувала копію грамоти, яку вивісили за плечима пам’ятника Тарасові Шевченку.

Не треба бути надто знаним спеціалістом, щоб розібратись, що копія яку виставлено на показ геть не відповідає тій, яку отримав я 20 жовтня 2007 року.

Річ у тім, що спеціально міська влада, текстом «Перша письмова згадка про Чернівці» перекриває текст самої грамоти «Божою милістю, ми Олександр воєвода господар землі Молдавської…» який є суттю цього документа. Невже той текст неможливо було накласти вище грамот?
На історичних документах такого хамства, розумні люди собі не позволяють.

А перекрито саме тому, що міська влада зрозуміла — у цьому є політичний момент. Саме тут фігурує прізвище воєводи господаря землі молдавської. Буковинські землі тоді входили теж до князівства господаря воєводи Молдавського. Тому і цей момент було завуальовано згаданим вище текстом.

Це не розуміє румунське та молдовське населення нашого міста, чому затерли саме цю частину тексту з прізвищем Олександра Доброго. Тож не варто робити на історичних документах жодних написів та ляпсусів, про це варто знати нашій міській владі та Миколові Федоруку.

Степан Карачко, краєзнавець, член спілки архівістів України [chernovstepan@mail.ru]

Літературний редактор – Юля Вінт [okoalka@ukr.net]





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото