Сьогодні – День Соборності України

День Соборності України – свято України, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель.

Століттями розірваний український народ визволився з неволі — Наддніпрянщина вийшла з Російської, а Західна Україна — з Австро-Угорської імперій — і возз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.


Хода містом до площі Центральної


Після нетривалих урочистостей на Центральній площі дійство на чолі з військовим оркестром рушило до Театру ім.О.Кобилянської, де відбулися традиційні вручення відзнак, нагород, орденів, почесних звань.

  • Anonymous

    Повернемось до історичних подій того часу;

    Проголошення акту Злуки було призначено на 12 годину 22 січня 1919 року на Софіївському майдані нашої столиці місто Київ. При вході з вулиці Володимирської було збудовано тріумфальну арку. Її прикрасили старовинними гербами України і всіх її частин. Член галицької делегації Лонгин Цегельський прочитав ухвалу Української Національної Ради ЗУНР про возз’єднання з Українською Народною Республікою. У відповідь член Директорії Федір Швець зачитав відповідний Універсал. Член галицької делегації Ярослав Олесницький перекладав ці промови французькою мовою з огляду на присутність на цій урочистості іноземних дипломатів….

    Збирання українських земель і утвердження нових кордонів України в їх етнічних межах відкривало сприятливі умови для консолідації української нації, національного відродження й зростання національної самосвідомості українців. Незважаючи на жахливі жертви і втрати, ці роки увійшли героїчною сторінкою в літопис священної боротьби українського народу за свою державність і соборність. Вони засвідчили нескореність нації і невмирущість національної ідеї. Вони наблизили реальний суверенітет України, її незалежність.

  • о, пане Степане, Ви могли б додати дуже багато до Вікіпедії, у тому числі й на цю тему (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 )

    Ви не пробували редагувати існуючі чи створювати нові сторінки на Вікіпедії?

  • IVAN BAZAVLUK

    1).Маємо вимагати від держави кошти на археологічні розкопки, на друк першоджерел з історії України. До цього часу відсутній переклад українською мовою Щоденника Якуба Собеського ( учасник Хотинської війни 1621 р., батько майбутнього короля Яна ІІІ Собеського) “Commentariorum Chotinensis belli libri tres”, який було видано у 1646 р. латиною. Зокрема, в Щоденнику Хотинської війни Якуб Собеський писав про запорожців : “Майже усі вони з Русі походження ведуть ( тобто, з теренів сучасної України), хоча чимало з Велико- та Малопольщі шляхтичів, на позбавлення честі засуджених, а деякі з Німеччини, Галлії, Італії, Іспанії навіть, через вироки за злочини вигнані, між ними знаходяться. Для останніх головною умовою перебування у козацькому товаристві було дотримання православ’я, використання рутенської (української) мови (!!!) та прийняття козацької прізвищевої назви; вони релігії Грецької сповідання дотримуються, рутенську мову уживають, відкидають походження – якщо навіть хто [досі] носив знатне”.

    НЕОБХІДНО РОБОТИ ВЗАЄМОПРОНИКНЕННЯ ( ЕКОНОМІЧНЕ, КУЛЬТУРНЕ, ДУХОВНЕ І Т.Д.) МІЖ РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ УКРАЇНИ. БІЛЬША ЧАСТИНА УКРАЇНЦІВ НЕ ВИЇЖДЖАЛА ЗЕ МЕЖІ СВОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ. НЕОБХІДНО ЗАЙМАТИСЯ ПРОСВІТНИЦТВОМ УКРАЇНЦІВ.

    2).Справжньою сенсацією минулорічного ( 2012 р.) археологічного сезону стало відкриття козацької фортеці Кальміус на Донеччині ( у центрі м.Маріуполя). Незважаючи на те, що згадки про центр Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового збереглися в архівах Коша, у листуванні козацької старшини, писав про нього у своїй знаменитій «Історії запорозьких козаків» і Дмитро Яворницький, факт існування на березі Азовського моря східного козацького форпосту і слободи біля нього, тривалий час брався під сумнів, а то й вперто заперечувався. Як заперечувалася й козацька історія донецького краю. Особливо ж той факт, що Маріуполь має українське козацьке коріння, був, як і багато міст та містечок на сході і півдні України був заснований запорожцями, січовиками, а не за вельможною царською вказівкою, як у тому, фальшуючи історію, переконувала людність роками імперська пропаганда.
    Ще й сьогодні у Маріуполі дотримуються імперсько-радянської версії щодо заснування столиці Приазов’я. За цією версією «батьком» міста був губернатор Азовської губернії Чертков, з волі якого, начебто, закладено поселення у 1778 році. Нову енергію цій даті надав Указ Президії Верховної Ради України від 3 вересня 1978 року про нагородження Жданова (так тоді називався Маріуполь) орденом Трудового Червоного Прапора на честь 200-річчя міста. Не менш популярна й версія про заснування Маріуполя греками, яких Катерина друга переселила з Криму на береги Азова. Відомо, що більше двох тисяч православних переселенців з Криму митрополит Ігнатій за домовленістю імператрицею (за що тримав щедрі дари) привів у Павловськ наприкінці липня 1780 року. Документи свідчать, що перший подячний молебень Ігнатій з паствою відслужили у козацькій церкві, а чимало людей розселили у хатах та кам’яних будинках, що належали козакам. Самих же козаків депортували, виселили на землі інших паланок.
    На клопотання переселенців Павловськ, що називався так на честь цесаревича Павла Петровича, був перейменований у Маріуполь. Втім Павловськ був Павловськом усього півтора роки, до того, до знищення Катериною Запорозької Січі із забороною на віки й спогаду про запорозьких козаків, носив назву Кальміус.

    СЛАВА ВЕЛИКІЙ СОБОРНІЙ УКРАЇНІ !!!





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото