Тому що або вже обрало супутникове/кабельне/IPTV, або відмовилося від телевізора – або зробить це найближчим часом.

В Україні триває процес переходу на цифрове мовлення. Зокрема, п’ятий етап порядку впровадження цифрового телемовлення Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору (затвердженого Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 01.12.2010 № 1684) передбачає “повний перехід від аналогового до цифрового формату телемовлення на всій території країни (2015 рік)“.
Це означає, що у 2015 році зникне аналоговий телевізійний сигнал, аналогові телеантени перетворяться на металобрухт [докладніше про цифрове мовлення в Україні варто почитати тут і тут].

Тобто для того, щоб і надалі дивитися телевізор, потрібно буде придбати або новий телевізор, або відповідний перетворювач (ці зміни не торкнуться споживачів супутникового/кабельного/IPTV); що потягне за собою, хай і не надто значні, але витрати – витрати, які можуть стати “ефектом останньої краплі”: мовляв, і так зовсім не дивлюсь телевізора, або дивлюся дуже рідко – а тут він перестає приймати сигнал, ще й вимагає додаткових витрат!

Як буде діяти цифрове покоління (під цифровим поколінням будемо тут розуміти молодих людей віком від 18 до 34 років, просунутих користувачів інтернету, активних учасників соціальних мереж)?

Щоб вловити загальні тенденції – і тільки для цього, абсолютно не претендуючи на статистично достовірні результати, вирішили провести невеличке онлайн-опитування у Твіттері та Фейсбуці:
Читати далі…

SUP media – російська компанія, яка кілька років тому придбала блогову платформу livejournal.com (Живий журнал чи ЖЖ); і тоді це зовсім не стало несподіванкою, бо цей ЖЖ, здається, ніде, окрім як в рунеті, популярним уже не був.
Тоді було обіцяно різні “модернізації”, “зміни” тощо, але ЖЖ залишився таким самим ЖЖ, тільки з можливістю логіну через акаунти у соцмережах (твіттер, фейсбук); а з недавніх пір – ще й з постійно “падаючим” доступом. Тобто то ЖЖ уже доступний, то знов заДДОСили, то відновили – і ось у такий райдужний час SUP media проводить “ЕКСПАНСІЮ” (так-так, це слово прозвучало, не я його зараз придумав тут заюзати) на український ринок.

Кілька (фото)звітів, і повертаємось до теми:
Читати далі…

18 листопада в Блакитній залі Чернівецького національного університету в межах проекту «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі», що здійснюється Радою Європи та Європейським Союзом, відбулась презентація дослідження місцевих медіа в рамках дотримання європейських стандартів. Зокрема, були оприлюднені результати моніторингу найвпливовіших ЗМІ регіону з питань, що свідчать про рівень відображення аудиторії та її проблем, спроможність до саморегуляції, володіння професійними та етичними стандартами, правову культуру тощо. Результати дослідження
Читати далі…

Протягом останнього року у виставкових залах Чернівецького художнього музею презентувала свої творчі роботи ціла плеяда цікавих та самобутніх художників з Прикарпаття. Багато хто з чернівчан та гостей міста відвідав виставки М. Джички та М. Боринця (Івано-Франківськ), Г. Теремко (Городенка), або мав змогу ознайомитися на «Вишиваному дивотворі-2010» із роботами О. Сахро (Коломия). І ось у серпні відкрилася персональна виставка ще однієї талановитої івано-франківської мисткині Наталії Білик.
Читати далі…

Живий класик Рей Бредбері сьогодні відзначає 90-річний ювілей!
Без перебільшень – один із найкращих письменників-фантастів усіх часів і народів, чудово відомий радянському читачеві перш за все циклом “Марсіанські хроніки” та романом “451° за Фаренгейтом” (і, як тепер бачимо, не відомий за деякими іншими своїми роботами).
Читати далі…

Що означає для кожного з нас сьогодні День Незалежності?

Перші відповіді, котрі приходять на думку – вихідний день, військовий парад, святковий концерт чи феєрверк – є занадто поверховими, хоча й містять у собі дещицю правди.

На мою гадку, для кожного громадянина України День Незалежності має насамперед стати днем іспиту власного сумління, днем міркувань про долю своєї Батьківщини й своєї спільноти. Цього дня ми просто не можемо заслонитися буденними клопотами від болючих, а часто й дуже гірких роздумів про минуле, сучасне й майбутнє нашого народу.

Успішно скласти свій іспит сумління перед Україною та причаститися духом її свободи – найважливішою складовою нашої незалежності – можуть не лише учасники визвольних змагань 1940-50 років та дисидентського руху 1950-80 років, а й усі ті громадяни України, котрі впродовж періоду поневолення відстоювали свою національну, культурну та релігійну ідентичність наперекір наказам комуністичної влади.

Для мільйонів таких українців-патріотів День Незалежності завжди буде найбільшим святом, що символізує здійснення їхніх найсокровенніших прагнень.
Читати далі…