Це було в 1987 році. Я працював на кіностудії… Одного дня ми бесідували з чудовим режисером, моїм другом Юсуфом Курченлі. Він розповів мені одну цікаву річ… «У східній Анатолії, в місцині, з усіх боків оточеній горами, люди не можуть голосно розмовляти, сміятися, коротко кажучи, шуміти… Тому що гамір може викликати лавину… Цікаво те, що лавина загрожує їм дев’ять місяців на
рік… Ці люди лише три місяці на рік можуть кричати, стріляти, влаштовувати свята, грати весілля, народжувати дітей…» Тобто всі радощі життя тут вміщуються в ті три місяці, коли немає загрози лавини… А решта дев’ять місяців?
Читати далі…