Інтерв’ю Володимира Бешлея для газети “Чернівці”

Традиційно щовесни депутат Чернівецької міської ради V скликання Володимир Бешлей звітує перед виборцями за проведену роботу. Не став винятком і нинішній рік. Нещодавно він прозвітував перед жителями мікрорайонів «Калічанка» та «Кемпінг». Проте діяльність депутата не обмежується лише одним округом, а спрямована на поліпшення життя чернівчан усього міста. З огляду на це, наш кореспондент вирішив поцікавитися досягнутими успіхами в депутата, до речі, наймолодшого серед обранців Чернівецької міської ради.

– Пане Володимире, чим саме запам’ятався Вам третій рік депутатської роботи?
– Він був роком випробувань для чернівчан. Адже ми пережили тотальні ремонти об’єктів комунальної власності та відсвяткували знаменний ювілей Чернівців. До цієї події мені вдалося спільно з підприємцем Антоном Гуцуляком втілити в життя давню мрію громади мікрорайону «Верхня Калічанка», а саме – збудувати їм чудовий ігровий дитячий майданчик. У минулому році Буковина потерпіла від стихійного лиха. Небувала повінь завдала чимало шкоди людям, які ще довго будуть про неї згадувати. В цей складний для буковинців час я працював в обласному оперативному штабі, де організовував функціонування “Гарячої лінії” облдержадміністрації, за допомогою якої надано консультації більш ніж півтисячі постраждалих осіб.
– Чернівчани постійно нарікають на ріст квартплати. Що Ви як депутат зробили для розв’язання цієї проблеми?
– Питання росту цін на комунальні послуги завжди було болючим для городян. Є багато чинників, які впливають на ріст послуг, і не всі вони залежать від місцевої влади. Адже в державі з блискавичною швидкістю ростуть ціни на основні складові, які входять у собівартість комунальних послуг, – електроенергію та газ. Тому в цій ситуації ми можемо вплинути на підвищення якості надання послуг. Я давно наполягав на встановленні окремого для кожного житлового будинку тарифу на утримання житла, бо лише у такий спосіб споживач зможе знайти справедливість та зрозуміти, за які саме послуги він сплачує і чи відповідає вартості їхня якість. До речі, в минулому році виконком міської ради запровадив побудинковий тариф утримання житла. Для того, щоби громадяни мали можливість ознайомитися з інформацією про собівартість послуг та отримати щомісячний звіт про використання їхніх платежів, міська рада, підтримавши мою пропозицію, зобов’язала КЖРЕПи встановити інформаційні дошки в кожному багатоповерховому будинку. Думаю, це стане першим кроком для налагодження ефективного діалогу між споживачами та постачальниками комунальних послуг.
– Городяни не завжди отримують якісні комунальні послуги. Але як їм бути, коли послуга взагалі не надається?
– Щоби мати можливість відстоювати свої права, споживачі повинні насамперед укласти договори із постачальниками послуг. На жаль, не всі чернівчани дотримуються цього, тому й потерпають у разі виникнення конфліктної ситуації. Коли ж споживач чітко розуміє, за що він сплачує кошти, однак бачить, що оплачена послуга не надається, то в цьому випадку потрібно складати акт-претензію на постачальника послуги. Типова форма акта-претензії має додаватися до договору. Постачальник зобов’язаний у найкоротші терміни його розглянути і здійснити перерахунки за ненадані комунальні послуги. Я стою на тому, що чернівчани повинні рішучіше відстоювати власні права на якісне життя і сам всіляко цьому сприяю. Міфи про те, що Чернівці – європейське місто, повинні врешті-решт стати реальністю.
– У минулому році Ви активно працювали і в сфері збереження культурної спадщини. Чому Вас так турбує це питання?
– Проблема збереження пам’яток стала відчутною саме минулого року. Адже в місті масово проводилися ремонтно-реставраційні роботи, здебільшого неконтрольовані. Коли активісти Спілки Активної Молоді здійснювали фотомоніторинг стану пам’яток до ремонтних робіт і після них, то помітили, що з будівель зникали елементи архітектурного оздоблення. Особисто я не раз порушував цю проблему на сесіях міської ради, переконавши депутатів одностайно підтримати мої пропозиції щодо проведення постійної фотофіксації стану будівель, відновлення втрачених архітектурних елементів, залучення до збереження пам’яток громадських інспекторів, відновлення роботи відділу з охорони культурної спадщини тощо. Вважаю, що культурні та архітектурні надбання – найбільше багатство Чернівців. Кондиціонери на фасадах, павутина з дротів та кабелів, білі євровікна – усе це не прикрашає наш “маленький Париж”, а навпаки, – відштовхує туристів. Тому звертаюся до чернівчан із проханням: бережіть те, що маєте, і відроджуйте те, що втратили!
– Ви доклали чимало зусиль для поліпшення якості ремонту доріг у Чернівцях. Чи задоволені їхнім станом?
– Проблема ще з 2006 року перебуває в полі зору депутатського корпусу. Саме тоді створено громадську комісію, яка здійснює контроль за якістю виконання ремонтних робіт на дорогах та тротуарах і яку мені було доручено очолювати. Нами зроблено в цьому напрямі чимало радикальних кроків і досягнуто підвищення відповідальності підрядників і зрушень у свідомості чиновників, які приймають виконані роботи. Але, мабуть, це – тема окремого газетного матеріалу, в якому ми найближчим часом оприлюднимо звіт про діяльність нашої громадської комісії. Особисто я незадоволений тим, як усуваються недоліки підрядними організаціями на об’єктах, де нещодавно проводилися ремонтні роботи. Мною розроблено нормативний документ щодо створення реєстру недобросовісних учасників державних закупівель, який уже прийняла міська рада. Тих, хто порушує умови договорів про надання послуг, міська рада заноситиме до “чорного списку”, аби чернівчани знали своїх “героїв”. Такі організації надалі не допускатимуться до виконання робіт у місті за бюджетний кошт.
– Які завдання на четвертий рік своєї діяльності ставите перед собою?
– Наслідки так званої фінансової кризи відчуває чи не кожен з нас, тому я акцентую свою увагу на налагодженні більш тісного діалогу з чернівчанами, аби підтримати їх у складні часи. Також планую на розгляд сесії міської ради внести ініціативи, які забезпечуватимуть прозорість та відкритість діяльності органів місцевого самоврядування.
Із повним текстом звіту за третій рік громадсько-політичної роботи депутата Чернівецької міської ради Володимира Бешлея (з 31.03.2008 по 31.03.2009 рр.) чернівчани можуть ознайомитися на офіційному сайті міської ради (www.city.cv.ua) у розділі “Звіти депутатів міської ради” та на персональному сайті Володимира Бешлея (www.beshley.cv.ua).

(с) Газета «Чернівці», №21 (967)

  • Anonymous

    Про нищення архітектурної спадщини нашого міста ми говоримо щодня. Але чомусь всі забувають коли ми своїм ставленням до реконструкції будинків австрійської доби самі нищем те, що нам залишили нам наші пращури. Унікальний потенціал історичного центру, що має статус заповідної території (загальною площею 226 га) насичений пам`ятками містобудування, архітектури, історії, монументального мистецтва. Варто нагадати у Чернівцях нараховується 631 пам`яток національного та місцевого значення, у тому числі 490 пам`яток архітектури (із них 17 – національного значення), 73 пам'ятки історії, 27 – археології, 9 – монументального мистецтва, 13 – цінних ландшафтів, 8 – гідрологічних, пам`яток 9 пам`яток садово-паркового мистецтва, 1 державний ботанічний сад і 1 державний дендрологічний парк.

    Для мене це тема надто болюча.Збереження архітектурної спадщини нащого міста бо на твоїх очах навіть наші мешканці своєю недбалістю нехтують всіма законами і вносять свою "реконструкцію" тим же нищать балкони,двері і.т.д. Дуже жаль …

  • Це дійсно дуже жаль. Але тут виходу немає: виховувати людей в цьому напрямку потрібно цілеспрямовано, а це займає час – за який пам’ятки можуть понівечити дуже навіть істотно.

    Часто приїжджі люди відчувають більше "Чернівецького патріотизму", аніж місцеві мешканці.





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото