Битва націй 2011, день 4 / Battle of the nations 2011, day 4


Четвертий (заключний) день фестивалю Битва націй був явно російським: усі три номінації виграли учасники російської збірної, а у двох із трьох номінаціях (1 на 1 та 5 на 5) за перемогу воювали між собою.


Фінальний бій у номінації “Поєдинок” 1 на 1: Уколов Сергій (обличчям до нас) та Васильєв Іван;
забігаючи наперед – переміг Уколов Сергій


Гарний був бій, і Сергій (до речі, також і минулорічний переможець у цій номінації) дійсно класно фехтував


Васильєв Іван, друге місце


Після фінальних боїв 1 на 1 до боїв 5 на 5 було десь півтори години часу, протягом якого глядачі або прогулювалися табором учасників – або дивилися договірні бугурти, які відбувалися під містком до самої фортеці


Бої 5 на 5 було заплановано на 15:00, розпочалися десь о 15:30;
виступало чотири комани: Росія-1, Росія-2, Росія-3 та Росія-4 (чотири команди збірної України, а також команди інших збірних вилетіли з турніру в попередні фестивальні дні)
В результаті – на першому місці Росія-1, на другому – Росія-4, на третьому – Росія-2


Билися не аж так запекло як учора проти українців, але усе ж жорстко й наполегливо;
правда, одного разу обидві команди отримали по жовтій картці – за симуляцію бою


Цікавий момент: боєць викидає противника через огорожу


Незважаючи на те, що бій уже спинено – узяв бійця під коліно і перекинув через паркан


Перед фінальним боєм 21 на 21, збірна України проти збірної Росії; як каже Антон Трубніков, “королівська” номінація.
Власне, номінація 5 на 5 з’явилася лише тому, що бійцям масових боїв потрібно було тренуватися у період між сезонами – тож вони між собою проводили тренувальні бої 5 на 5; згодом було помічено, що вони є тактично цікавими і видовищними – тож їх було виокремлено у окрему номінацію.
За розкладом бій 21 на 21 мав розпочатися о 19:00; насправді ж його було оголошено на 17:00, а до 17:30 уже й завершився.


Перелічили бійців – замість 21 нарахували 25; чотири зайвих мали піти геть


Бій роззосередився по усьому майже ристалищу, зконцентрувавшись у такі собі окремі навали


Андрій Зимін, капітан російської збірної – перед другим раундом 21 на 21 (у першому вони перемогли; та й у дугому теж за кілька хвилин переможуть)


Десь так усе й виглядало: усі зчепилися і де хто незрозуміло


Під кінець раунда – більшість бійців уже було виведено з ладу; то половина ристалища була устлана ними


А ось і перемога – росіяни сяткують, наші вертаються до свого боку ристалища;
третє місце – Білорусь, Четверте – Польща (ці місця визначилися ще у попередні дні)


Досить цікавим заходом став конкурс на кращі аутентичні обладунки;
кожного учасника оглянули і дали професійну оцінку відповідноті елементів захисного комплексу історичній епосі та країні походження


Десь так приблизно виглядав воїн князівства Галицького


Іран, 14 століття


Переможець – учасник із Квебеку. Усі судді конкурсу одноголосно віддали йому перемогу.


Андрій Зимін, капітан збірної Росії – із першою (з трьох) переможною відзнакою


Наступна переможна відзнака – бійцям п’ятірки, що перемогли у 5 на 5


Збірна Росії – з усіма трьома нагородами



Традиціні танці під неофіційний цьогорічний гімн збірної Росії (минулого року неофіційним гімном збірної Росії була пісня “Если в сердце живёт любовь”, саунд-трек із популярного серіалу “Не родись красивой”)


Ну а місцеві – сподіваємось, їм вдалося відчути позитивний вплив фестивалю на рівень туристичної привабливості регіону:)

До речі, стрілецький турнір!
Він якось непомітно і проходив і завершився; нагороджувати вже не було кого – бо переможці поїхали додому раніше;
перше місце зайняв стрілець із Білорусі ГЛЮК Віктор.

Залікові конкурсні бої, конкурс на кращі аутентичні обладунки, урочисте нагородження переможців – усе це відбулося до 18:30 (за програмою бої 21 на 21 мали розпочинатися лише о 19:00); далі пішли досить мляві й нечисленні договірні бугурти і концерт.

***********************************
***********************************

Щодо усього фестивалю – це, безперечно, Подія, яких мало.
Недоліків повно, це факт; але як провести такий масштабний фестиваль бездоганно – навряд чи хтось навчить.
Дуже шкода, що глядачі – це, здається, переважно усе ж місцева публіка: Хотин, Чернівці, Кам’янець-Подільський; приїжджих з інших регіонів, суб’єктивно, було не так вже й багато (не кажучи вже про приїжджих з-за кордону). Бо фестиваль, ніби, міжнародний; а глядачів добра половина – мешканці найближчих сіл (умовно кажучи).
Надзвичайно важливу справу було зроблено – забезпечено діючу онлайн-трансляцію; а ось “розкрутити” ту трансляцію, поінформувати про неї мережевиків – чомусь, по великому рахунку, забули.
Мабуть, пріорітетним напрямком наступного року для організаторів (якщо буде прийнято рішення про проведення третього фестивалю) має стати саме піар – розкрутка Фесту через туристичні компанії, потужна інформаційна кампанія у пресі та (особливо!) у соціальних мережах (та ж сторінка фесту на Фейсбуці геть, м’яко кажучи, ледь жива); і, головне, не намагатися зробити усе це власними силами – а таки делегувати справу фахівцям.

Було б також гарно отримати офіційний статус чемпіонату світу, привезти побільше збірних з різних країн.

І, звісно ж, було б гарно, якби дійсно було змагання, інтрига, конкуренція – а не так, що російські бійці приїжджають і поміж собою виборюють перші-другі-треті місця.

Величезні подяки організаторам за гарну подію, учасникам за видовищні бої; суддям, ведучим, техперсоналу та усім-усім-усім! І окремо пані Юлії (з прес-служби) за теплий прийом журналістів на фесті:)
Сподіваємось і ждемо на третю Битву націй наступного року, тут же, у Хотинській фортеці!


Tags: , ,