Юрій Андрухович “Лексикон інтимних міст”


Програма презентацій нової книги Юрія Андруховича “Лексикон інтимних міст” охоплювала три дні заходів, 11.11.11 та 12.11.11 у Києві, 13.11.11 у Чернівцях.

Придбати можна в Букіністі,
весь список книгарень – на сторінці Меридіану;
також можна замовити онлайн, або – купити електронну версію (яка коштує удвічі дешевше – 55,55 замість 111).

Про книгу
розкішне видання, надзвичайно приємно тримати в руках; велика гарна книга – з тих, що must have; варто придбати однозначно.
Діана Клочко, керівник проекта, справилася на усі сто. Книга вийшла абсолютно не як просто книга – це книга, яку потрібно мати, яку варто дарувати; тримаєш в руках – і розумієш це. Усе зроблено саме так, як варто було зробити.
З цієї ж причини важко уявити як може виникнути бажання придбати електронну версію – вона ж бо абсолютно позбавлена усієї цієї розкоші; та ще й коштує, як для електронної книги, геть  немало. Мабуть, краще додати ще 55,55 і придбати паперову за 111

Про Андруховича
на презентації у “Майстер класі” Бойченко гарно запитав – чи Андрухович уже собі не вірить, і тому романи писати вже не може; а пише ось “таке”?
Андрухович легко зміг собі дозволити працювати над такою книгою стільки часу, і презентувати її з таким розмахом – вочевидь, експлуатуючи свій імідж, славу і надбаний авторитет.
Гіпотетично – якби те саме написав хтось інший, мабуть, ніхто не звернув би увагу на таку “подію”. А Андрухович – він, повторюся, зміг собі це дозволити.
Просто писати про різні міста – а які не бачив, то подорожувати собі світом і відкривати їх для себе і для читача.
Виглядає як така собі творча терапія – романи не пишуться, криза жанру; чому б не змінити обстановку і не розслабитися собі? Але ж просто їздити світом – це усе ж та сама “криза жанру”, а ось якщо вигадати проект, книгу, і їздити не просто так, а у рамках чогось корисного – це вже зовсім інша справа! Тим більше, що читачі дійсно за ним сильно заскучили.
Таке собі приємне з корисним, і повний рілекс.
Геніально і просто, і спрацювало; але такі “геніально і просто” спрацьовують, як правило, лише раз – ще раз таке не пройде. Наступного разу потрібно буде вигадати щось інше, або таки написати ще якись роман, справжній роман.

Про довгоочікуваність
11.11.11 у “Майстер класі”, відстоявши довжелезну чергу у фойє, підписав у Автора два примірники – і усвідомив, що емоційно ця подія уже відбулася, остаточно пережилася: така була піар-кампанія масована і тривала, що вкрала, якщо можна так сказати, емоції авансом;
цитати у фейсбуці, фото обкладинки, публікації в пресі, усе-усе-усе, чого було дуже багато; Андрухович прилетів у Бориспіль і отримує свій перший примірник, Андрухович на всіх каналах, на усіх сайтах – у декого це викликало зворотню реакцію: мовляв, це занадто – книги ще і близько немає, а про неї стільки галасу; буде книга – будемо про неї говорити, якщо вона буде того варта.
Для мене особисто – ця книга просто “пережилася” раніше, ніж потрібно було: ще на стадії, коли її немає, але вона усюди по усіх медіа.
Коли ж вона ось тут, в руках, автор підписує, і – попереду ще ціла презентація, потім друга, потім третя; але емоційно на цих автографах усе скінчилося: усе яскраве і кольорове стосовно книги уже відбулося раніше.

Про презентації
Презентації у “Майстер класі” в Києві та у пентхаусі в Чернівцях дещо відрізнялися;
у “Майстер класі” було більше фірмових понтів від Бойченка; тут же, у Чернівцях – мабуть, і втома далася взнаки, та й знають його тут уже давно і добре.
Було цікаво послухати про “чорт забирай” і аналоги з інших мов (“курва-мать” – було замінено коли йшлося про польське місто, “fucking shit” – коли про Нью-Йорк).
Що довго розповідати – можна подивитися повний  запис тієї презентації на Платформі.
У Чернівцях якось більше читалося з книги; воно й не дивно – третій день про те саме, мабуть, втомлює добряче.

Лексикон інтимних міст і MERIDIAN CZERNOWITZ
Досить часто чулося запитання – мовляв, чому він, сам Андрухович, і віддав свою книгу якомусь провінційному фестивалеві?
Тепер, думається, можна констатувати, що невідомо ще хто кому був більше потрібен: Андрухович Меридіану чи Меридіан Андруховичу.
Ніхто інший не зробив би з цього роману таку книгу; для будь-якого видавництва це була би ще одна книга, із багатьох; так, довгоочікувана, так, самого Андруховича, – але все ж одна із багатьох, дуже багатьох. А тут – усі немаленькі творчі й організаційні потужності цілого фестивалю протягом досить тривалого часу було спрямовано на цей один проект.
Жодне видавництво не зчинило б такого галасу довкола виходу книги;
пригадаємо – яким був довгоочікуваним перший роман Костенко, але аж такого галасу довкола нього не було; яким був роман Забужко “Музей покинутих секретів” – і також аж такого галасу не було.
Зате були нарікання на долю і скиглення стосовно “немає грошей” і “книга виходить тільки завдяки меценатським коштам”; ну й традиційне – “немає літератури” абощо.
А тут Меридіан просто робив свою справу, планомірно й по-діловому, без зайвих емоцій.
З іншого боку, Меридіан також отримав з цього проекту дуже немало:
по-перше, вийшов на цій хвилі на нові медійні простори, на яких раніше не дуже світився;
по-друге, засоціювався із серйозною справою всеукраїнського культурного масштабу; показав, мовляв, уміємо робити усе на найвищому рівні;
по-третє, тепер Померанцеву буде значно простіше залучати кошти: чули, бачили, знають.
Скоріш за усе, видавець абсолютно не намагається заробити на цій книзі; безпосередньо заробити тобто. А ось репутація, прецедент, імідж – усе це дасть змогу заробити значно більше в кінцевому підсумку.

Продажі
у пентхаусі на запитання як продається книга Померанцев сказав, що “добре продається” (у Чернівцях на презентаціях, бачимо, продалося 100 примірників).
Насмілюся припустити, що динаміка продажів буде дуже стрімкою: дуже добре і багато усі чули про неї ще задовго до презентації; тому може статися так, що усі, хто хотів її придбати – придбали у перші ж дні чи ще придбають протягом найближчого часу (тиждень-два).
Потім же книга буде продаватися стабільно, але мало: десь колись комусь у подарунок, чи для себе – якщо хтось дізнався про неї із запізненням. Тому що і ціна досить висока (111 гривень), і книга ця зовсім не “буденна”, і, усе ж, хто її дійсно хотів і довго ждав – то уже, мабуть, і придбав собі.
Будуть презентації в інших містах – будуть ще невеличкі “хвилі продажів”, пов’язані з цим. Але постійного ажіотажу точно не буде.


Померанцев-молодший презентує книгу, можна подивитися відео

Наступний видавничий проект Меридіану, поділився Святослав Померанцев, – це буде якись невідомий автор.
Ждемо!

Більше новин і корисної інформації – на сторінці фестивалю Меридіану:
http://www.meridiancz.com/leksykon-intymnyh-mist/
http://www.meridiancz.com/category/lim/

  • Jukan

    к сожалению, теперь точно знаю, что нужно, чтобы заинтересовать и оживить нашу публику… аналог слова "член" из трёх букв и глагол на ё или "е…ся"  к нему прилагаемый, вызывал овации, смех и восторг….. в статье написано – большая, красивая книга. Это тюнинг, а внутри? вот мне интересно, а если бы автором был не Патриарх, если убрать пафос имени и шумиху вокруг презентации  и просто  дать почитать её под именем Иванова или Петрова…. не было бы такого резонанса, не было…. 

    • Людмила

      не знаю почему, имя не то получилось в комменте, сорри. Людмила

    • Людмила

      имя не то получилось у меня в комменте, сорри. Людмила

      • про те ж і пишу: він зміг собі це дозволити, хтось інший не зміг би;
        абсолютно з вами згоден

    • Алиса

      Аналогично было и на выступлении  «Гуманистов» Леся Подервянского, который выступал с Олегом Скрипкой на фестивале "MERIDIAN CZERNOWITZ". Слово из трех букв было самы востребуемым… Какие писатели, такая и книга. К сожалению, и наоборот…

  • Людмила

    Читаю книгу….. знаете, мне искренне жаль человека, который ТАК увидел Париж…..





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото