Аби була Аби книжка і Очеретяний кіт


Сьогодні в Шепетівці Бойченко уже вдруге представив свою “Аби книжку” під музику Миколи Доляка та Романа Кріля з Очеретяного кота (вперше – у “Найкращій кав’ярні”, ще до виходу книги).Не знаю наскільки жарт, що “поезії під музику і дурний може, а от есеїстику – …”, але звучало гарно. Підібрали музику, класно грали – і все було доречно.
Бойченко уміє класно писати, і читати, виявляється, теж; і приємно й цікаво послухати про місток у Польщі, про правдивого бармена, про жіночок у поїзді.
Але нашо стільки політики? Злободенні теми, актуальні тут і зараз – чи варто на них витрачатися? Ющенко, Янукович, донецькі…
– от шо б ти йому сказав, якби він зараз сидів отут біля тебе? – переповідає Бойченко підслухану на сільській зупинці розмову двох добродіїв, які говорили про Януковича;
– та пішов він на х*й, не хочу з ним говорити.

Думаю, Олександрові варто цю відповідь взяти на озброєння, у трошки розширенішому варіанті: “пішли вони всі на х*й, не хочу про них писати”.


Після музично-літературної частини – невеличка автограф-сесія; книги можна було придбати на вході.

А ще – трошки спізнився, але так зрозумів, Бойченко говорив саме про те, що закривається додаток до Молодого буковинця – Трохи культури, де він був, здається, головним редактором.
Шкода якщо так. Сам ніколи його не читав, але шкода.


Tags: , ,