50 річниця з дня вбивства Степана Бандери

Сьогодні сумна дата в історії України. Саме 15 жовтня 1959 року кегебісти нагло знищили українського провідника Степана Бандеру.

Замахів на нього було багато, але їх вдавалось попередити СБ ОУН. Мешканці будинку на Цеппелінштрасе, де був офіс ОУН, протестували через кількаразові вибухи у приміщеннях на першому поверсі. Потім він винаймав будинок у Бурмайстра в Брайбруку над озером Амерзе. Бандера жив певний час біля Штамберзького озера в лісі, а згодом нарешті перебрався на Крайтмарштрасе в Мюнхені. Біля нього в різний час були охоронцями: перекладач Ярослав Бичкович, колишній старшина УПА Василь Ніновський (кур’єр “Чупринки”), Дмитро Міськів, Чуйко, Василь Шушко.

Та всі заходи безпеки не врятували Національного Героя України, коли найвище керівництво КГБ і СРСР в особі Шелепіна і Хрущова вирішили ліквідувати його як загрозу своєму пануванню на Україні. Свого часу Хрущов у мемуарах писав: “Коли Бандера побачив, що німці й не думають виконувати дані йому обіцянки про уворення незалежної України, він повернув свої сили проти них, але водночас не перестав ненавидіти СРСР. Спершу він став вождем українських націоналістів у західних областях, а пізніше – загальновизнаним вождем українського націоналізму”. Злочин було здійснено руками запроданця Б.Сташинського. Одразу розгорнули акцію по дискредитації Бандери і перекручування фактів навколо його вбивства. Українство ж сприйняло сумну звістку як непоправну втрату, яка ще більше скріпила ряди борців за волю Батьківщини.

Убивство Степана Бандери Сташинським було заключною ланкою 15-річного ланцюга перманентного полювання на лідера українських націоналістів КГБ.

У березні 1959 року в Мюнхені німецька кримінальна поліція заарештувала якогось Вінціка, нібито працівника чеської фірми, який посилено розшукував адресу школи, де навчався син Степана Бандери Андрій.

У квітні 1959 року його викликають у Москву і в “найвищій інстанції” наказують вбити Бандеру.
2 жовтня 1959 року, за 13 днів до загибелі Бандери, СБ ОУН за кордоном стало відомо про ухвалу в Москві вбити провідника. Але не вберегли…
Коли 15 жовтня Бандера повернувся о першій годині додому, назустріч йому сходами рушив Сташинський і з загорнутого в газету двоцівкового “пістолета” вистрілив в обличчя провідникові синильною кислотою…

Іронія української долі: руками захоплених у полон татарами українських хлопців, перетворених на яничарів, нищилась і плюндрувалась українська земля. Українець Сташинський, вилуговуючись перед російським окупантом, власними руками знищив українського провідника…

Похорон Степана Бандери відбувся 20 жовтня 1959 року в Мюнхені. Зранку о 9-й годині в церкві св. Івана Хрестителя о.прелат Петро Голинський відправив у спів служінні багатьох священників заупокійну Службу Божу. Церква була переповнена вірними і делегаціями з цілого світу. Понад 250 вінків. Тисячі людей уже від ранку перебували на кладовищі, щоб востаннє глянути на свого Провідника, який став для них прапором і бойовою сурмою, прикладом невтомного борця за найвищі ідеали нації та людства. Коло відкритої, вимощеної бетоном, могили похоронний похід зупинився і домовину опустили вниз, складаючи на ній чаші з землею з України та водою з Чорного моря.

Закінчилось життя Степана Бандери, але не його місія. Символ, яким він став ще за життя, виконує свою суспільну рушійну функцію, навіть коли його політичні опоненти чи вороги намагаються применшити чи заперечити мету, засади та зміст діяльності Бандери і бандерівців загалом. Колись ім’я Степана Бандери буде записано в історії його Батьківщини, України, золотими літерами, бо Він був відважний провідник своїх земляків, славних борців за волю, бандерівців, які поширили славу своєї країни в усьому світі.

А наша місцева влада і досі ставить пам’ятник Степану Бандері, провідникові українських націоналістів.

Підготував Степан КАРАЧКО [chernovstepan@mail.ru], член спілки архівістів України
Літературний редактор – Юля Вінт [okoalka@ukr.net]





ТЕҐИ:
internet Literatur Cafe Анонс Буковина Література Мистецтво Новини Освіта Охорона здоров’я Події Політика Святкове Статті Театр ім. О.Кобилянської Художній музей Чернівці афіша в Україні виставка вшанування пам’яті презентація прес-конференція прес-реліз фестиваль фото